Перед самим початком травневих свят відбулися дві події, які можуть здійснити істотний вплив на відносини між Україною й окупованими регіонами – Кримом і Донбасом. З 25 квітня Київ повністю відключив території, підконтрольні незаконній «ЛНР», від енергопостачання через мільярдні борги. А 30 квітня в Херсонській області завершилося будівництво дамби, яка повністю перекрила постачання дніпровської води до Криму. Вжиті заходи можуть як повністю віддалити окуповані території від України, так і викликати там протести проти нової «влади», нездатної забезпечити нормальні умови для життя. Такі ж протестні настрої можуть виникнути і в Росії, яка, незважаючи на економічні труднощі, змушена буде за рахунок власних громадян годувати захоплені регіони.
25 квітня Київ повністю відключив від енергопостачання райони, підконтрольні так званій «Луганській Народній Республіці». Як пояснив заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука, борг «ЛНР» перед «Луганським енергетичним об'єднанням», яке є єдиним постачальником електроенергії на зайняту бойовиками частина Луганської області, становить близько 5,2 млрд грн. Звідки взявся цей борг – невідомо, тому що самі жителі міфічної республіки стверджують, що справно оплачують всі послуги.
За словами Георгія Туки, заборгувала перед Україною й «Донецька народна республіка». Однак борг так званої «ДНР» за спожиту електроенергію значно менший і становить 480 млн грн. Правда, відключати «ДНР» від електрики українська сторона побоюється, оскільки під контролем бойовиків перебуває Старобешівська ТЕС, яка живить Маріуполь. Дзеркальні заходи бойовиків можуть мати непередбачувані наслідки для півмільйонного міста.
Російська сторона заявила, що готова постачати власну електроенергію на окуповану частину Луганської області, правда, як з'ясували російські ЗМІ, не безкоштовно. «Гуманітарна допомога» призведе до підвищення тарифів у самій Росії приблизно на 2,5%. Таким чином за енергопостачання «ЛНР» заплатять російські споживачі, яким додатково доведеться викласти від 2 до 4,6 млрд руб. на рік.
Крім того, 30 квітня в Херсонській області завершилося будівництво дамби на адміністративному кордоні з окупованих Кримом. Дамба повністю перекриє надходження дніпровської води Північно-Кримським каналом, відрізавши анексований півострів від водопостачання з материкової частини України. Одночасно дамба дозволить зрошувати деякі райони півдня Херсонської області. Конструкція об'єкта дозволяє відновити подачу води Північно-Кримським каналом у тому випадку, якщо півострів буде повернений до складу України.
Новина про дамбу не викликала великого резонансу: в Росії вважають, що Крим навчився забезпечувати себе водою з підземних джерел. Проте експерти кажуть про серйозні проблеми, які вже в найближчому майбутньому очікують на півострів без постачання дніпровської води. Річ у тім, що через Північно-Кримський канал, який був побудований у 1961-1971 роках для зрошення посушливих районів півдня Херсонської та півночі Кримської області тодішньої УРСР, на півострів надходило близько 1 млрд кубометрів води на рік. З них понад 900 млн кубометрів йшли саме на зрошення територій. Фактично подача води з України в Крим припинилася в травні 2014 року.
Через це кримська «влада» вже зараз говорить про стрімке збільшення засоленості ґрунтів і скорочення кількості родючих земель. За оцінками фахівців, уже за кілька років на півночі Криму виникнуть великі солончакові плями. Вони швидко зіллються й утворять мертву солончакову пустелю, на якій буде неможливо будь-яке сільське господарство. Власне таким північний Крим і був до передачі півострова до складу УРСР і будівництва каналу. Водопостачання з підземних джерел є тимчасовим вирішенням проблеми. Вони заповнюються за рахунок поливу, який був можливим, поки до Крим йшла дніпровська вода. Без поливу вони швидко вичерпаються, засоляться й у найближчі роки жителі Криму зіткнуться з нестачею прісної води. Вихід один – масове переселення людей у більш пристосовані для життя регіони Росії, де їх не дуже-то й чекають... Або ж повторення досвіду Микити Хрущова, який у 1954 році передав Крим до складу України.
На думку експертів, такі заходи щодо окупованих територій можуть призвести до різних результатів. Зокрема, старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Анатолій Октисюк вважає, що ситуація з дамбою та з відключенням електроенергії в «ЛНР», вкупі з недавно запровадженою щодо «республік» транспортною блокадою, призведе до ще більшого віддалення Криму й Донбасу від України. «Такі дії дратують простих обивателів і не додадуть симпатій нинішній українській владі. Люди будуть засмучені й розлючені на Україну», – вважає експерт. Втім, на думку аналітика, віддалення окупованих територій не призведе до їх остаточного відторгнення та створення нових державних кордонів України. «Фактична відмова від територій буде вкрай негативно сприйнята в Україні», – переконаний Октисюк.
Іншої думки дотримується головний редактор сайту «Інформаційний спротив» Юрій Карін. Він звертає увагу на те, що перемога в протистоянні з Росією лежить в економічній площині. «Якщо ми припинимо утримувати окуповані Росією території, то це все ляже на її плечі. У них уже є Придністров'я, Абхазія, Крим, а тепер додалися ще й «ДНР» та «ЛНР». Їхнє забезпечення плюс економічні санкції створюють проблеми всередині самої Росії, не додають лояльності з боку громадян і послаблюють російську військову машину», – зазначає Карін.
За його словами, проблеми в Росії будуть впливати й на жителів окупованих територій. Зараз уже зрозуміло, що так зване «зовнішнє управління», яке було запроваджене на «націоналізованих» бойовиками ОРДЛО підприємствах, виявилося вкрай неефективним. «Правціники відправлені в неоплачувані відпустки. І тепер вони вже не клянуть Україну, а, навпаки, ставлять собі питання: а навіщо ж вони кричали «Путін, допоможи!»? Вже зараз у «ДНР» і «ЛНР» зростають протестні настрої з приводу неспроможності «нової влади», – зазначає Юрій Карін.
Свідоцтва з місць справді говорять про різке погіршення ситуації в «республіках». Зокрема, проукраїнський луганський блогер Олена Степова зазначає, що шахтарі в «ЛНР», які до війни отримували від 10 до 50 тис. грн, зараз отримали від 3 до 8 тис. російських рублів (приблизно 1400-3700 грн) за роботу в дві зміни. А в «ДНР» стало відомо про рознарядку російського ЗАТ «Внешторгсервіс» (безпосередньо здійснює «зовнішнє управління»), в якій встановлюється єдина зарплата для основних працівників у розмірі 4800 російських рублів (близько 2220 грн).
Очевидно, для того, щоб дати народу хоча б видовищ, у Луганську й Донецьку триває активна підготовка до військових парадів на 9 травня. З нагоди свята, що наближається, ватажок «ДНР» Олександр Захарченко розпорядився виплатити бойовикам одноразові підйомні в розмірі 15 тис. руб. (близько 7 тис. грн).
Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»