Вибори у Франції, внутрішньополітична ситуація в США, конфлікт у Сирії та активізація КНДР – ось далеко не повний перелік подій за останні місяці, які можуть суттєво вплинути на перебіг мирних перемовин щодо вирішення конфлікту в Донбасі та ситуацію довкола анексії Криму Росією.
Стимулами для відновлення перемовин, які останні місяці перебувають на паузі, стануть одразу кілька важливих подій у внутрішній політиці основних зацікавлених сторін. Новим президентом Франції став Еммануель Макрон – прибічник єдиної Європи та потенційний союзник позиції німецького канцлера Ангели Меркель у мирних перемовинах щодо ситуації на Сході України. Якими будуть перші кроки нового президента Франції щодо роботи у «нормандському форматі», поки невідомо. Втім, останні заяви його попередника Франсуа Олланда свідчать про суттєве погіршення діалогу із Росією.
Динаміки активізації мирного діалогу додадуть майбутні парламентські вибори у Німеччині, які відбудуться восени, та президентські вибори у РФ навесні 2018-го. Кремлю конче потрібно показати чергові «перемоги» на зовнішньополітичному фронті. А Ангелі Меркель було б непогано продемонструвати реальні результати із досягнення миру в Україні ще до осені цього року.
Нарешті, ситуацію педалюватиме і адміністрація Білого дому, де днями відбулися зустрічі між Дональдом Трампом та міністрами закордонних справ Росії та України. Американський президент досі перебуває в невизначеній позиції щодо того, як саме і на яких умовах вести діалог із Росією, адже важливих питань у стосунках двох країн накопичилось чимало. До того ж команда Трампа намагається нейтралізувати серйозну проблему із розслідуваннями ФБР та спецслужб щодо втручання Росії у хід президентських виборів в США. Ситуація погіршується протистоянням у Сенаті: і соратники Трампа із Республіканської партії, і опоненти з Демократичної мають низку запитань щодо результатів розслідування спецслужб про зв’язки команди Трампа з російськими високопосадовцями. В експертних колах з’явилося небезпідставне припущення про ймовірність початку процедури імпічменту нещодавно обраного очільника Білого дому.
У режимі очікування
Ще один важливим фактором ймовірної зміни формату мирних перемовин є новина про отримання Україною безвізового режиму з країнами ЄС. Безумовно, Україна завдяки цьому стала ближчою до Європи, а значить, в ЄС також розуміють усі міграційні ризики у разі продовження конфлікту на Сході України.
Про позитивні очікування з приводу реанімації «нормандського формату» і ймовірність зміни складу його учасників заявили Президент України та міністр закордонних справ. Під час одного зі своїх останніх публічних виступів Петро Порошенко наголосив, що Україна виступає за активізацію роботи «нормандського формату» із врегулювання конфлікту на Донбасі.
Ще цікавішу новину повідомив очільник МЗС Павло Клімкін за результатами офіційної зустрічі з президентом США Дональдом Трампом у Вашингтоні. Зокрема, Клімкін підтвердив інформацію про те, що офіційний Вашингтон може приєднатися до мирних переговорів в «нормандському форматі», а представником від США може стати держсекретар Рекс Тіллерсон. Начебто саме про таку ймовірність останній повідомив очільника українського МЗС, після чого мав донести цю ж інформацію і міністру закордонних справ РФ Сергію Лаврову.
Про свої очікування стосовно змін в «нормандському форматі» ще в березні цього року розповіли міністри закордонних справ Польщі й Великої Британії, які відвідали Київ з офіційним візитом. Зокрема, міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський взагалі спрогнозував трансформацію «нормандської четвірки» у дещо ширший формат мирних перемовин. Мовляв, «нормандський формат» начебто зміг зупинити гарячу фазу протистояння на Донбасі, проте більше не вирішує саму проблему із встановленням миру.
Зміна формату: що це означатиме на практиці?
Приєднання до «нормандського формату» ще якоїсь із країн означатиме появу нового майданчика для перемовин. Єдине, що залишиться незмінним, – це порядок денний перемовин, а саме встановлення миру в Донбасі.
Завдяки зміні формату Україна може скористатися шансом дещо розширити перелік питань для врегулювання конфлікту. Можливо, це призведе до фундаментального перегляду Мінських угод, а до списку питань в тому чи іншому вигляді додасться питання Крима.
Детальніше про реанімацію формату мирних перемовин стане відомо вже у липні, під час саміту G20 в Німеччині. Саме там, за повідомленням російської сторони, має відбутися довгоочікувана для РФ зустріч Володимира Путіна з його американським колегою. Успіх встановлення нового формату перемовин залежатиме від багатьох інших факторів, адже під час зустрічі обговорюватимуться питання і по Сирії, і по Китаю, і по КНДР.
Нові змінні для перемовин
Кремль даремно часу не гаяв: нові перемовини відбуватимуться на тлі суттєвого посилення російських військ у східноєвропейському регіоні. А це вагомий аргумент, який красномовно свідчить про ворожі наміри Росії. Можливо, Путін і готовий піти на компроміси, однак за умови врахування дуже серйозних поступок в інтересах Росії. Це і питання зняття санкцій, і статус Криму, і, нарешті, механіка самого процесу врегулювання конфлікту в Донбасі. Усі ці забаганки Кремля безпосередньо наступають на національні інтереси України.
По-друге, Путін неодмінно скористається скандалом довкола Трампа, який наразі тільки починає набирати обертів. Йдеться про відставку очільника ФБР і галас сенаторів від Демократичної партії стосовно необхідності проведення спеціальних слухань соратників Трампа, які займалися його передвиборчою кампанією й згодом повідомили скандальні факти про можливу співпрацю зі спецслужбами Росії. Слабкі позиції Трампа у внутрішній політиці і загроза імпічменту можуть зробити з нього більш поступливого політика. І навіть якщо США не підуть на зближення з Росією, адміністрація Білого дому може стати каталізатором компромісних рішень у рамках нового формату мирних перемовин, які призведуть до суттєвих поступок Росії. Приміром, може йтися про статус Криму в обмін на інші кроки Кремля як щодо України, так і в решті проблемних регіонів.
Насамкінець, Росія готує й сценарій подальшого тліючого конфлікту в Донбасі, якщо так і не вдасться домовитися про новий порядок денний мирних перемовин. Події можуть розвиватися за «придністровським» сценарієм чи за прикладом подій у Грузії із осетино-абхазьким конфліктом. Можлива як ескалація, так і поступова інкорпорація «ДНР» і «ЛНР» Росією у статусі невизнаних квазідержавних утворень.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»