Юрій Луценко вільно почувається на своїй нинішній посаді. Навіть у прокурорському кріслі він залишається одним з найбільш згадуваних українських політиків.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політолог Микола Давидюк, оцінюючи перший рік роботи чинного генпрокурора.
Політик-прокурор
«Луценко й на посаді силовика продовжує грати роль помітного у країні політика, і це змушує розглядати його як одного з потенційних претендентів на президентський пост на наступних виборах або через один виборчий цикл», - наголосив Давидюк.
На його погляд, Луценкові вдалося поєднати політичну складову з функціями силовика.
«Луценко-політик доповнює Луценка-генпрокурора, і навпаки. Крім того, нинішній етап зробив більш цілісною його політичну біографію загалом. Адже починав він з того, що був соціалістом і боровся з Кучмою. Потім – перший Майдан, крісло в МВС, тюрма при Януковичі... І після цього всього – несподівана посада генпрокурора. Непересічна політична кар'єра», - аналізує політолог.
Сумнівні перемоги й орієнтація на Банкову
Разом з тим, на його думку, виникають питання до якості роботи очільника ГПУ. «За рік знакових успішних справ не було. Щоправда, не було й відверто провальних. Суспільний запит на результативність роботи Генпрокурора набагато більший, аніж те, що було продемонстровано. Проте на тлі Пшонки чи Шокіна – і такий результат може бути сприйнято позитивно чи принаймні нейтрально», - відзначив політолог.
Відсутність помітних успіхів не завадить Луценку залишитися на нинішній посаді ще на рік, вважає політолог.
«Це залежатиме не стільки від показників роботи, скільки від його лояльності до Президента і подальших політичних планів чинного глави держави», - міркує експерт.
Справи прокурорські: покарання для Януковича і Ко
Політолог зауважив, що судові перспективи «справи Януковича» залежить не тільки від Луценка, і не лише від ГПУ.
«Скажімо, президента Південної Кореї, якого лише наприкінці минулого року звинуватили в корупції, уже судять. Чи можемо ми рухатися швидше? Теоретично – так. А практично на заваді стоїть ціла низка факторів. Дуже значна тут вага кремлівського чинника. Це найбільш резонансна зі справ, які розглядалися у нашій державі. Процес Януковича у перспективі може повернути в країну мільярди доларів. Але справа ця занадто медійна. Її результат певною мірою залежить від лінії поведінки, яку обере не прокурор Луценко, а політик Луценко. Зможе успішно завершити справу – отримає великий політичний бонус. Не витягне – від нього вимагатимуть серйозного звіту», - вважає політолог.
«Заважає те, що прокуратура перемикається зі справді серйозних справ про вкрадені активи на більш дрібні – проти депутатів на кшталт радикала Лозового», - розповідає Давидюк. На його переконання, це маніпуляція через зміну фокусу.
«Динаміки завершення резонансних справ немає. Але це не залежить лише від Луценка. Це не місія однієї людини. Є великий штат, який не завжди робить те, що виписано в його функціях», - резюмував Микола Давидюк.
Раніше аналітики порталу з'ясували, що за рік роботи в Генпрокуратурі Луценко виконав лише кожну дев'яту свою обіцянку.
Усього «Слово і Діло» зафіксувало 125 обіцянок Юрія Луценко. Загальний показник рівня відповідальності генпрокурора складає 33%.