Аналіз виконання обіцянок, що залежать саме від Президента, демонструє парадоксальну ситуацію: від зусиль особисто Петра Порошенка залежала реалізація лише двох обіцянок. По-перше,внести до ВР законопроект про парламентську опозицію. По-друге, 2014 року провести вибори за відкритими списками.
Про це експерт із конституційного права Олександр Москалюк розповів під час прес-конференції, яку провело «Слово і Діло» з нагоди третьої річниці президентства Петра Порошенка.
«Складається ситуація, що виконання чи невиконання певних обіцянок не завжди залежить від волі Президента. Приміром, він обіцяв не збільшувати свої повноваження. За три роки формально вони не були збільшені. Разом з тим, є факти, на які не можна заплющити очі. 2014 року Президент подав до Ради законопроект «Про внесення змін до Конституції України» у частині децентралізації, який першочергово розглядався у ВР. В цьому документі глава держави запропонував ініціативи, які розширюють його повноваження», - розповідає Москалюк.
За його словами, пропонувалося, що призначення і звільнення голів місцевих державних адміністрацій має відбуватися винятково за рішенням Президента, – без погодження з Кабміном.
Експерт уточнив, що заблокували ініціативу тодішній парламент і європейські інституції.
«Так, формально обіцянка виконана. Насправді – була спроба розширити власні повноваження», - підкреслив він.
Крім того, на його переконання, існує ряд проблем, пов'язаних із самим інститутом Президента.
Натомість, уточнив Москалюк, зафіксовані обіцянки Президента, приміром, щодо змін системи оподаткування.
«Порошенко нібито виконав обіцянку щодо зміни системи оподаткування. Проте суб'єктом законодавчої ініціативи із цього питання виступав не він, а тодішній уряд», - зауважив він.
Експерт наголосив, що переважна більшість обіцянок Президента потребує погодження із законодавчою владою.
«На цьому тлі виникає проблема визначення статусу Президента в Україні. Скажімо, в США Президент очолює виконавчу гілку влади, і, виходячи з цих повноважень, на нього покладена відповідальність за втілення тих чи інших обіцянок. В Україні глава держави за Конституцією не належить до жодної гілки влади, але серед його повноважень виникають як законодавчі, так і виконавчі функції», - пояснює експерт із конституційного права.
«Коли йому потрібно, Президент може сказати: «Я всесильний», а коли виникає потреба пояснити, чому певні ініціативи провалені, – завжи можна апелювати до недостатнього обсягу повноважень», - резюмував Олександр Москалюк.
Дізнатися, скільки важливих обіцянок зі своєї передвиборчої програми Президент виконав, а скільки – провалив, можна за посиланням.
Загальний показник рівня відповідальності Петра Порошенка становить 39%. Повний список обіцянок Президента доступний за посиланням.