Секретар РНБО Олександр Турчинов заявив про необхідність завершити антитерористичну операцію на Донбасі і перейти до нового формату захисту країни від гібридної війни з РФ. На думку Турчинова, військові дії на Донбасі переросли за своїми масштабами і тривалістю формат АТО, тому настав час визначити новий формат, який дасть змогу ефективно захистити Україну. Серед іншого, визнати зайняті бойовиками райони Донбасу окупованими. Яким будуть нові формати, Турчинов не уточнив, проте, на думку експертів, АТО, як мінімум, отримає нову назву, яка більше відповідатиме фактичному стану речей.
Резонансні заяви щодо необхідності завершити АТО на Донбасі Олександр Турчинов зробив у інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна». «Військові дії тривають уже три роки і переросли як за тривалістю, так і за масштабами формат АТО. Потрібно відзначити, що антитерористична операція виконала дуже багато важливих завдань. Саме в рамках АТО ми зупинили агресора, змогли провести президентські, парламентські і місцеві вибори, а також звільнили значну частину окупованій території України... Тим часом, настав час перейти до нового формату захисту країни», – заявив Турчинов. На його думку, цей формат повинен забезпечити захист України від гібридних методів ведення війни, які використовує Росія.
За словами Турчинова, чинне законодавство, яке формувалося на основі уявлень ХХ століття і не враховує можливості «гібридної агресії», визначає лише дві ситуації, за яких дозволено бойове застосування збройних сил – це оголошення війни і антитерористична операція. Секретар РНБО підкреслив, що військовий стан передбачає лише наявність «особливого правового режиму в країні, або в окремих регіонах, і не надає автоматичного права на використання Збройних Сил України та інших військових формувань». «Настав час не просто визнати окупованими деякі регіони Донецької і Луганської областей, але чітко, на законодавчому рівні визначити засади державної політики щодо їхнього звільнення... Законодавчо потрібно надати президенту право застосовувати ЗСУ та інших військових формувань проти гібридної агресії з боку РФ», – підкреслив секретар РНБО.
Заяви Олександра Турчинова, за розпорядженням якого в квітні 2014 року, до слова, і почалася АТО, виглядають досить туманними. З них незрозуміло, яким буде новий формат боротьби з російською агресією, як саме Україна збирається звільняти захопленні противником території Донбасу і на яких умовах вони будуть визнаватися окупованими.
Водночас у Верховній Раді ще в середині липня минулого року зареєстрований законопроект «Про тимчасово окупованій території України». Його ініціаторами є велика група народних депутатів. У документі визнається факт тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим, низки районів Донецької і Луганської областей, визначено дату початку цієї окупації, правовий статус лінії розмежування між цими територіями й іншою частиною України, порядок переміщення людей і вантажів через цю лінію, підстави для того, щоб визнати цю територію звільненою, а також низка інших важливих положень.
«Внаслідок ухвалення цього законопроекту Росія де-юре отримає не просто статус агресора, а й, відповідно до норм міжнародного права, саме на неї буде покладено повну відповідальність за все, що відбувається на окупованій нею території», – пояснив один із авторів документа, член парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Дмитро Тимчук. За словами Тимчука, ухвалення законопроекту дало б можливість вивести з переговорної гри ватажків незаконних «ДНР» і «ЛНР», почати переговори про деокупацію особисто з Володимиром Путіним, а також юридично тиснути на Росію для того, щоб вона якомога швидше звільнила захоплені території.
Варто зазначити, що цей законопроект ще не потрапив до сесійної зали. Поки він близький до того, щоб бути відхиленим на стадії розгляду комітетом ВР з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.
З іншого боку, заява Турчинова всього лише фіксує фактичний стан речей: ситуація на Донбасі давно вийшла за рамки антитерористичної операції, яка завжди чітко обмежена в часі і проводиться під керівництвом СБУ. Тим часом бойові дії на Донбасі контролюються Міністерством оборони і Генеральним штабом. Вони тривають уже четвертий рік і потягнули за собою шість хвиль часткової мобілізації. Протистоїть українській армії не жменька терористів, яку можна ліквідувати локальної операцією за допомогою підрозділу спецпризначенців, а більш-менш організована військова організація, зведена в два армійські корпуси, які перебувають в оперативному підпорядкуванні російського військового керівництва. Ці корпуси озброєні бронетехнікою, артилерією і мають централізоване постачання. На Донбасі існує фронт, а значить, це справжнісінька війна, яка за своїм характером нагадує позиційні бойові дії на Західному фронті Першої світової війни, щоправда, в значно меншому масштабі.
Водночас Україна поки не має змоги назвати війну війною. «Якщо це зробити, то ми або визнаємо бойовиків як сторону конфлікту, і тоді війну назвуть громадянською, чому аплодуватимуть у Москві, або це буде визнанням фактичної війни між Україною і Росією, що розв'яже руки Кремлю», – вважає політтехнолог, народний депутат VI скликання Віктор Уколов. На його думку, АТО може просто отримати іншу назву, наприклад, «армійська операція» чи «операція з відновлення законності й миру на Донбасі». Такої ж думки дотримується і політолог, народний депутат III-VI скликань Тарас Чорновіл: «Швидше за все, не йтиметься про війну і, судячи з коментаря Турчинова, про воєнний стан теж. Є варіант назвати армійської операцією з підтримки миру на Донбасі або з відновлення територіальної цілісності України».
Така «зміна вивіски» навіть якщо і здатна щось змінити, то в довгостроковій перспективі. Варіантів повернення Криму і Донбасу не так вже й багато, і не всі з них залежать від України. Найбільш радикальний шлях – військова операція, проте вона може закінчитися провалом через можливу протидію з боку Росії (у випадку з Кримом імовірність такої протидії є абсолютною). Мирний варіант упирається у виконання Мінських угод, які поки доводять свою неспроможність. Окрім того, Україна могла б розраховувати на зміну політичної «погоди» в Росії, яка може дозволити повернути Крим і Донбас, якщо, звичайно, Москва послабить контроль над ними. Ще один «мирний шлях» – створення таких умов життя на території України, завдяки яким окуповані території самі попросилися б назад. Однак зміна влади в Росії взагалі не залежить від бажань Києва, а економічні реформи, спроможні підвищити рівень життя українців, ідуть надто повільно для того, щоб розраховувати на їхній швидкий ефект.
Денис Попович, спеціально для «Слово і Діло»