Міноборони розробило законопроект про підвищення в українській армії статусу сержантського і старшинського складів. Йдеться про введення «американської» лінійки сержантських звань: «штаб-сержант», «майстер-сержант», «старший майстер-сержант», «головний майстер-сержант» тощо. Такі заходи наближають ЗСУ до стандартів НАТО у сфері управління військами, проте вимагають серйозної зміни принципу комплектування військ, оскільки в радянській армії, багато принципів якої досі збереглися в ЗСУ, на сержантів покладалися дещо інші функції.
Начальник управління комунікацій і преси Міністерства оборони України Оксана Гаврилюк повідомила, що наразі на розгляді в Адміністрації президента, Верховній Раді й Кабінеті міністрів перебуває 26 проектів нормативно-правових актів, що стосуються реформ у сфері оборони. Один з них передбачає внесення змін до деяких законів України щодо військових звань військовослужбовців: «Він покликаний підвищити роль сержантського і старшинського складу Збройних Сил України в навчанні, вихованні, підготовці особового складу і виконання завдань за призначенням у відповідності до стандартів НАТО. Документ передбачає встановлення нових військових звань сержантського і старшинського складу», – уточнила Гаврилюк.
Йдеться про введення в Україні військових звань «штаб-сержант», «майстер-сержант», «старший майстер-сержант», «головний майстер-сержант», а також корабельних військових звань: «штаб-старшина», «майстер-старшина», «старший майстер-старшина» і «головний майстер-старшина».
Зазначені звання приблизно відповідають сержантським званням, що існують в армії США: сержант, штаб-сержант, сержант першого класу, майстер-сержант або перший сержант, команд-сержант-майор, а також сержант-майор Армії США. Щоб з'ясувати, що може змінитися в українській армії після введення американської системи сержантських звань, потрібно зрозуміти, які саме функції покладаються на сержантів у збройних силах США.
Наприклад, сержант-майор армії США – це найвище звання в сержантському складі сухопутних військ американської армії. Точно такі ж вищі офіційні представники існують у військово-повітряних і військово-морських силах США, а також в Корпусі морської піхоти і в Береговій охороні США. У військово-морських силах і Береговій охороні званню сержант-майора відповідає звання майстер-чіф-петті офіцера. Таке звання в кожному з родів військ має тільки одна людина. Він є офіційним представником всіх солдатів і сержантів перед вищим командуванням роду військ, у тому числі і перед Начальником штабу армії США.
Наступним за ієрархією в сухопутних військах США є Command Sergeant Major (команд-сержант-майор). У Повітряних силах США цьому званню відповідає позиція головного майстер-сержанта, на флоті – майстер-головного старшини, а в морській піхоті – майстер-комендор-сержанта. Ця людина є радником начальника штабу роду військ американської армії і головним із сержантів роду військ армії США.
Далі йдуть сержанти частин і підрозділів. Наприклад, штаб-сержант очолює відділення, сержант першого класу – взвод, а перший сержант – роту. Варто відзначити, що в американській армії сержанти безпосередньо командують особовим складом, навчають його і відповідають за дисципліну. На офіцерів покладено функції планування і керівництво бойовими діями. При цьому сержанти можуть навчати, як молодих солдатів, так і других лейтенантів, які не проходили дійсну військову службу. Для молодого офіцера не вважається непристойним підкорятися хорошому сержанту.
Сержант в американській армії є професійним військовим. Ще будучи солдатом, він повинен довести свої лідерські якості та заслужити право бути відправленим на курси навчання для отримання сержантського звання. Відповідне рішення має ухвалити рада сержантів роти. Навчившись і отримавши звання, новоспечений сержант повертається для служби в свою роту і надалі вже рада сержантів батальйону повинна вирішити, чи гідний сержант пройти новий курс навчання для отримання більш високого сержантського звання. Навчання сержантів армії США здійснюється в 27 сержантських училищах.
Сержанти в радянській, а значить – багато в чому і в українській армії відбиралися з числа солдатів строкової служби після того, як людина вже відслужила певний термін у лавах збройних сил. Можна було також отримати сержантське звання, пройшовши курси підготовки молодших командирів або фахівців. При цьому сержант не обов'язково отримував командну посаду (командира відділення, заступника командира взводу, командира гарматної обслуги), а міг бути фахівцем, чия робота вимагала певних знань, наприклад, служити оператором РЛС, обслуговувати вузли зв'язку або обчислювальні комплекси. Головною метою такого принципу комплектування збройних сил було навчання військовій справі якомога більшої кількості чоловіків для того, щоб в разі мобілізації швидко сформувати нові військові частини з навчених фахівців.
На думку полковника запасу Юрія Повха, ЗСУ мають потребу в розвитку сержантського корпусу, тому корінні перетворення, які повинні настати після введення лінійки американських сержантських звань, можна вважати корисними. «Ми переходимо на стандарти НАТО, а вони припускають зміну стандартів управління військами, яке чітко лягають на номенклатуру і функціонал підрозділів. А там правлять сержанти. І якщо у нас будуть сержанти, а у них штаб-сержанти, то плутанини не уникнути», – додав Юрій Повх.
Денис Попович, спеціально для «Слово і Діло»