Президент України вже летів до США, а його зустріч з американським колегою так і не була підтверджена. Прес-секретар Петра Порошенка повідомив у Twitter лише факт поїздки, а офіційний представник Білого дому Шон Спайсер не зміг відповісти на питання про зустріч двох лідерів. Схоже, що Петро Порошенко не дав заздалегідь всіх потрібних відповідей на попередні запитання американської сторони, тому його гучно анонсована перша зустріч з Дональдом Трампом досі залишається під питанням.
Відомо, що несподівана зустріч президента США з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним 10 травня була експромтом – Дональд Трамп вирішив її провести після витоку скандальних подробиць його зустрічі з головою російського МЗС Сергієм Лавровим. Тому збереження інтриги з приводу його зустрічі з Порошенком – це вже не надто дивне явище для нинішньої американської адміністрації. Спостерігачі вже давно утвердилися в думці: спостерігати за реальною ситуацією в Вашингтоні стало набагато цікавіше, ніж дивитися серіал «Картковий будиночок».
Поїздка Петра Порошенка в США має статус робочого візиту. Тобто, оскільки візит неофіційний і тим більше не державний, зустріч з президентом країни залишається на розсуд останнього і її скасування не стане міжнародним скандалом. Хіба що дипломатичним і тим більше внутрішньополітичним українським. Зриву зустрічі президента України з главою наддержави пораділи б дуже багато діячів у Києві, а також їхні московські хазяї: ну як же – не вдалося Петру Олексійовичу утерти носа Володимиру Володимировичу і вперше зустрітися з Трампом раніше за Путіна. Однак є впевненість, що Петро Порошенко зробить все залежне від нього, щоб переговорити з Дональдом Трампом. «Ватні» ЗМІ напередодні візиту зловтішалися: більш пізні зустрічі Трампа з президентами Індії та Південної Кореї вже анонсовані на офіційному сайті Білого дому, а от зустріч з Порошенком так і не була там згадана.
Якщо зустріч і відбудеться, то буде для Порошенка дуже непростою. Питання про корупцію в Україні та долю американської фінансової допомоги Києву будуть прямими й жорсткими. Можливо, українському президентові порекомендують здійснити деякі суттєві кадрові перестановки, адже не дарма кілька київських політиків їздили вже на «оглядини» до Вашингтона. З економічного блоку найважливішим, на думку експертів, буде питання про покупку Україною американського скрапленого газу. Взагалі це для нас сакральний товар, адже за традицією, перефразовуючи сентенцію з відомого анекдоту, «хто Україні продає газ – той її і танцює». Майже чверть століття ведучою в цьому корупційному танці з українською владою була Росія, а от чи можна буде поживитися за рахунок американського скрапленого газу? У Києві цього дуже будуть хотіти, а от чи зможуть – скоро дізнаємося.
Та головним питанням, безумовно, буде російська агресія та шляхи її припинення. Напередодні візиту з'явився десяток версій про те, як буде відбуватися розмова на цю тему. Автори деяких з них дуже старалися догодити замовникам. Наприклад, відверто проросійські «українські» ЗМІ вказували на те, що зустріч буде носити формальний характер і Трамп її використає лише для того, щоб усім довести: ось, мовляв, з президентом України я зустрівся раніше, ніж з президентом РФ, тож не потрібно мене звинувачувати в промосковських настроях. Ватний читач, можливо, з радістю в таке повірить, але Трамп – не та людина, яка не спробує вичавити максимум з можливої зустрічі. Перш за все: йому потрібна дипломатично-миротворча перемога. Дональд Трамп не став би вплутуватися в переговори щодо України лише заради процесу, тому якщо дозріє альтернатива «нормандського» формату, то заради конкретної мети – «зупинити Путіна». Інше питання, якою ціною: проросійські «експерти» запевняють, що Трамп буде тиснути на Порошенка з метою переконати обміняти Крим на Донбас – цей обмін, мовляв, Трамп уже погодив з Путіним.
Ідея «обміну» нібито така: на словах США будуть визнавати Крим винятково українським, риторика офіційного Києва теж не зміниться, а ось фактично Україна нібито змириться з втратою Криму. Припускають навіть, що ідея російського опозиціонера Навального про ще один - «правильний» референдум в Криму про долю півострова – це насправді ідея Кремля, адже лояльними Україні в Криму залишилися далеко не всі колишні українські громадяни, а також кримські татари. Тому результат референдуму під наглядом яких завгодно міжнародних спостерігачів буде, по суті, таким же, як і під дулами автоматів «зелених чоловічків» в 2014 році. Зате Путін збереже обличчя і з радістю покине окупований Донбас, утримувати який у нього немає вже ані бажання, ані коштів. Перед майбутніми в Росії президентськими виборами уславитися ще й миротворцем – це хороший бонус. Очевидно ж, що майбутню реінтеграцію Донбасу російська пропаганда буде підносити як заслугу Володимира Володимировича. Але і для Петра Олексійовича довгоочікуваний мир на Донбасі – це практично гарантований квиток на другий президентський термін.
На відміну від промосковських сил, українські «зрадофіли» не надто радіють гіпотетичному «плану Трампа», який насправді буде планом в рівній мірі як Трампа, так і Путіна і Порошенка. По-перше, реінтегрований (напевне з особливим статусом) Донбас буде диктувати внутрішню і особливо зовнішню політику України. Це означає, що зближення з ЄС і тим більше з НАТО буде гальмуватися щосили. По-друге, поки неясно хто ж буде платити за відновлення Донбасу, а також з яких коштів будуть виплачувати населенню деокупуваних територій пенсії та соціальну допомогу за 3 роки, адже і своїм ледь вистачає (дефіцит бюджету Пенсійного фонду України в поточному році становить 142 мільярди гривень!). По-третє, відхід Путіна зі Сходу України означає зняття з Росії санкцій, накладених на Москву Європою і США у зв'язку з війною на Донбасі. У Вашингтоні, а особливо в Брюсселі цього хочуть не менше, аніж в Москві. А ще: як буде відбуватися наше спілкування з тими, хто зрадив Батьківщину? Звичайно, зрадили нас далеко не всі, хто живе зараз в окупації – багатьом просто довелося з нею змиритися. Але ж мізки їм там промили ґрунтовно і за 3 роки підросли діти, яких вчили: «ми – молоді республіки, а Україна – ворог»...
Заява секретаря РНБО України Олександра Турчинова про припинення АТО і перехід до якогось «нового формату», нещодавні заяви прем'єр-міністра Володимира Гройсмана про можливий сценарій реінтеграції – все це неспроста. Закон про реінтеграцію активно пишеться в парламенті і не виключено, що буде екстрено внесений в парламент, оперативно проголосований і підписаний президентом після його повернення зі США. Якщо, звичайно, все пройде так, як планував Петро Порошенко. Ми ж знаємо, що коли дуже сильно треба, то Банкова може продавити будь-яке голосування і навіть надрукувати в «Голосі України» закон ще до його ухвалення (як було зі зміною закону про прокуратуру під Луценка і затвердженням його на посаді генпрокурора). Але повернемося до робочого графіку президента України в Америці. Переговори з віце-президентом США Майком Пенсом йому гарантовані. Крім того, підтверджено зустрічі з держсекретарем Рексом Тіллерсоном, а також міністрами енергетики й економіки США. Навіть цей порядок денний цілком насичений і має дати серйозні результати. Однак тільки-но ступивши на американську землю, на зустрічі з українською діаспорою Петро Порошенко зробив особливий акцент: «Дуже важливо, що моя зустріч, як українського президента, в Білому домі буде раніше, ніж зустріч Путіна». За його словами, це потрібно для того, щоб «всі були озброєні інформацією і нікому не залишити жодного шансу на несправедливість».
Що ж, інтрига з приводу зустрічі президентів США і України триватиме лічені години. Деякі джерела навіть називають час: вона нібито запланована на 18:00 за Києвом сьогодні, 20 червня. Здається, що вона все-таки відбудеться, хоча станом на ранок вівторка так і не була офіційно ніким підтверджена (зауважте - навіть Порошенко в своїй заяві сказав про «зустріч в Білому домі», а не про «зустріч з Дональдом Трампом»). Для цього є дві важливі передумови: Петро Порошенко готовий на дуже багато чого заради цієї зустрічі і, користуючись цим, з нього у Вашингтоні візьмуть чимало обіцянок, але попередять, що за виконанням кожної будуть пильно стежити. А крім того Трамп, якому готують імпічмент за зв'язки з Кремлем, навряд чи захоче підтвердити ці підозри і відмовить у зустрічі президентові України, яку вважають другом Америки дуже багато республіканців і практично всі демократи. А терміни сильно тиснуть, адже вже наступного тижня Трампа очікує офіційне особисте знайомство з президентом РФ на саміті «великої двадцятки» в Гамбурзі та іншої оказії зустрітися йому з Порошенком раніше за Путіна просто не буде. Інша справа, що правду про зустріч Трампа з Порошенком ми дізнаємося дуже нескоро – Вашингтон, Москва та Київ будуть трактувати її результати по своєму, а про дещо напевно публічно оголошувати не стануть. Доведеться чекати розкриття архівів в історичній перспективі, а в найближчій перспективі – робити висновки із вчинків Трампа, Порошенка і Путіна.
Максим Кречетов спеціально для «Слово і Діло»