Законопроект про судову реформу, ухвалений у першому читанні, пропонує оновити норми одразу кількох кодексів та певною мірою вводить в оману. Причина в тому, що у нас відбувається комплексна реформа судової системи, яка передбачає зміну інституцій, кадрове оновлення, певні процесуальні зміни у справах загальної юрисдиції. Тому, відповідно, необхідні зміни в усіх судах.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповіла керівник проектів із питань конституційного права Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко, аналізуючи ухвалення в першому читанні законопроекту про судову реформу.
«В Україні розгляд справ поділяється на чотири процеси: кримінальний, адміністративний, господарський та цивільний. На жаль, об'єднати господарський та цивільний не вдалося і залишилося чотири категорії справ. Залежно від категорії справ, існує специфіка розгляду цих справ у відповідних судах. Ця судова реформа торкається всіх процесів», – розповідає Кириченко.
Експерт наголошує, що без нових процесуальних кодексів провести реформу та розглядати справи буде неможливо.
«Коли буде сформовано новий Верховний суд, він не запрацює та не зможе розглядати справи, оскільки в них не буде процесуального кодексу», – підкреслює вона.
За її словами, законопроект оманливий та супроводжуються низкою проблем.
«Проблема в тому, що кожен кодекс потрібно розглядати окремо. Це все різні кодекси: адміністративний, господарсько-процесуальний, цивільний, кримінально-процесуальний. Самі по собі це навіть не закони, а кодекси, що говорить про те, що це дуже великий акт із певною своєю концепцією. На жаль, для того, щоб пришвидшити розгляд, у нас пішли хибним шляхом, який зараз практикується в парламенті, – об'єднання абсолютно за різним предметом законопроектів в один. Тобто об'єднали всі кодекси», – пояснює Кириченко.
Фахівець підкреслила важливість проведення судової реформи та ухвалення законопроекту в першому читанні, але застерегла, що не виключені нові зміни.
«Доцільно розглядати кожен кодекс окремо один від одного», – резюмує Кириченко.
Нагадаємо, минулого тижня заступник глави Мін'юсту подав у відставку через несхвалення політики відомства.
Міністр юстиції Павло Петренко раніше обіцяв, що за три роки суддівський корпус буде оновлено на 70-80%. «Слово і Діло» зафіксувало 88 обіцянок глави Мін'юсту. Загальний показник рівня відповідальності чиновника становить 61%.