ГПУ, САП і НАБУ під час спільної перевірки поданих народними депутатами е-декларацій виявили порушення, які свідчать про приховування декларантами коштів і ухилення їх від сплати податків. Отже, трьом депутатам: Геннадію Бобову, Євгену Дейдею і Андрію Лозовому загрожує позбавлення депутатської недоторканності. До цієї компанії приєдналися депутати Борислав Розенблат і Максим Поляков, який пов'язують з «бурштиновими схемами».
Таку думку в ексклюзивному матеріалі «Мандати по осені рахуют спеціально для «Слова і Діла» висловив політичний експерт Олександр Радчук.
«З одно боку, активність ГПУ викликає позитивну оцінку суспільства, з іншого ж у політичному середовищі стурбовані таким поворотом, адже таким чином депутати позбуваються привілеїв», - позначив Радчук.
Як зазначив експерт, для зняття недоторканності і передання справ до суду потрібен час і згода більшості колег по парламенту.
«Чи погодяться з таким порядком денним більшість народних обранців - відкрите питання, адже невідомо, чиє прізвище наступного разу може опинитися серед кандидатів на виліт із касти недоторканних. Тим паче що поняття «кругової поруки» ніхто не відміняв», - аналізує він.
Політолог нагадав, що останній випадок зняття недоторканності стався в грудні 2016 року, коли Верховна Рада 228 голосами «за» ухвалила відповідне рішення по Вадиму Новинському.
«Також ВР схвалила позбавлення «імунітету» Олександра Онищенка, Сергія Мельничука, Ігоря Мосійчука і Сергія Клюєва», - уточнив експерт.
«У ГПУ обіцяють ще більше заяв на народних депутатів про зняття недоторканності. Також важливу роль в цих процесах грають НАБУ і САП. Зараз у правоохоронних органів з'явилися нові інструменти для дослідження корупції чиновників. Один з найбільш потужних - е-декларації, вивчення яких може змусити хвилюватися не одного нечистого на руку чиновника», - каже Радчук.
За його словами, зняття недоторканності не означає автоматичного позбавлення депутатського мандата.
«Підставою для цього є відповідне рішення суду в разі доведення провини нардепа. Але головним ноу-хау ВР є те, що мандата нардепів поки позбавляли не через доведення їхньої вини в суді, а за допомогою інших юридичних обставин. Наприклад, екс-нардепа від «РПЛ» Андрія Артеменка ГПУ звинуватила в зраді», - розповідає політолог.
Однак, уточнив він, є нардепи, які маючи за собою корупційний шлейф, досі залишаються повноправними членами парламенту.
«Показовим є випадок з главою фракції «Опоблоку» Юрієм Бойком, справа щодо якого перебуває на розгляді в департаменті спеціальних розслідувань ГПУ, але офіційна підозра так і не складена», - констатував фахівець.
Як вважає експерт, довкола цієї теми багато спекуляцій, хоч про обмеження депутатської недоторканності йшлося в семи законопроектах, починаючи з 2002 року.
«Та жоден з них не був проголосований парламентом, адже мова йде про зміни до Конституції України. Голосів для ухвалення змін до Конституції навіть при позитивному висновку суддів може не вистачити. Виходом з юридичного глухого кута може бути спрощення самої процедури позбавлення недоторканності народного депутата. Два із семи законопроектів це пропонують. Але перший - досі знаходиться на розгляді в комітетах. Другий - внесений у грудні 2016-го і в лютому був включений до порядку денного парламенту. На тому в цій історії поставлено три крапки», - проаналізував Олександр Радчук.
Детальніше читайте в матеріалі «Мандати по осені рахуют