У п'ятницю, 7 липня, о 14:00 у Київській фортеці відкривається виставковий проект «Життя на нулі». Його учасники – бійці, які повернулися з передової.
Про це під час презентації проекту повідомила його координаторка Інна Єрмакова, передає «Слово і Діло» з посиланням на «Укрінформ».
«На сьогодні маємо 6 учасників проекту, який відкриється завтра, 7 липня, о 14:00 у Київській фортеці. У виставковій частині «Життя на нулі» будуть представлені 65 фотографій Юрія Величка, 34 живописних полотна Павла Кулика. Ми, зокрема, почуємо історії та музику Ігоря Михайлишина, який грав на Майдані більш ніж на 10 різних інструментах. «Життя на нулі» – це те мистецтво, яке зародилося в окопах і потім допомагало виживати і в окопах, і в полоні, допомагає і зараз у мирному житті. Учасники проекту мають досвід 2-3 років перебування в АТО й хочуть бути почутими», – сказала Єрмакова.
За її словами, початком колективного проекту стала фотовиставка Юрія Величка. А ще раніше в його учасників виникла ідея створити арт-майданчик, де би всі хлопці – і ті, хто перебуває на передовій, і ті, хто повертається й намагається адаптуватися до мирного життя – мали можливість презентувати своє мистецтво, «бо війна загострює дуже багато аспектів людського буття, й мистецтво серед них».
Протягом двох тижнів проект буде в Київській фортеці, 23 липня він вирушає до Яремчі, на День Незалежності проект, уже в розширеному складі, знову буде в столиці. Також у планах – Суми, Харків, на день захисника України – Дніпро.
Єрмакова також зазначила, що вже до весни наступного року запланований показ «Життя на нулі» в Україні та за її межами.
Під час презентації учасники проекту розказали про себе та своє нинішнє життя.
Павло Кулик розповів, що всі вони познайомилися на позиціях біля 31-го блокпосту поблизу Кримського. Вечорами спілкувалися та мріяли про спільний мистецький проект.
Сам він пробув на війні 420 днів, тобто фактично півтора року. Втілив у життя свою мрію малювати й створив майже 70 картин. Один зі своїх головних планів він уже здійснив – нещодавно одружився. Наразі шукає роботу, хоче стати держслужбовцем, подається на конкурс до різних міністерств. Він – заступник директора благодійної організації, що допомагає батальйону «Донбас-Україна», тож як волонтер займається пошуком донорів, гуманітарної допомоги та її доставкою в Україну.
Ігор Михайлишин – також із батальйону «Донбас-Україна», має за плечима 120 днів полону після Іловайська. Каже, що врятував його сміх, бо ті, хто не навчився сміятися, просто зламались. А ще він тримався завдяки музиці.
«І на Майдані, і на війні я знаходив інструменти – і в постійних місцях дислокації, і часто на передовій, і навіть у полоні», – підкреслив Ігор, додавши, що за місяць вступатиме до Київського інституту музики ім. Глієра, а ще пише спогади про війну та про полон.
Юрій Величко – автор фотографій, що без зайвого пафосу показують буденне «Життя на нулі», в якому хлопці боронять нашу країну й де він пробув 2 роки.
«Побутує думка, що ті, хто був на фронті, менш за все про це розповідають. Ми хочемо сказати про те, що там було, але в свій спосіб. Я – за допомогою фотографії», -– підкреслив Величко. Він також планує створити проект, в якому хоче показати, що відбувається з бійцями після того, як вони повертаються із зони АТО, розповісти про життя хлопців, які після ампутацій повертаються додому.
Анатолій Горбенко – голова громадської організації «Всеукраїнська організація «Національне об'єднання ветеранів-інвалідів», учасник Іловайської битви; як представила його координатор проекту, «приклад сили і волі», – розповів, що проект народився «буквально на кухні» й що, крім «Життя на нулі», вони планують ще дуже багато. Сам він уже скоро складатиме вступні іспити до Донецького університету, хоче бути юристом.
Як запевнив радник міністра інформаційної політики України Дмитро Ткаченко, МІП підтримує проект.
Зазначимо, нещодавно Кабінет міністрів затвердив порядок організації соціальної та професійної адаптації учасників антитерористичної операції.
Крім того, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука вважає, що в Україні необхідно створити Міністерство у справах ветеранів.