У європейській практиці досить часто авіаційні групи об'єднуються в структури й розвивають їх.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів експерт авіаційної галузі Богдан Долінце, оцінюючи інформацію про те, що уряд схвалив пропозицію передати в концесію два аеропорти – «Бориспіль» і «Львів».
«У Норвегії є холдинг, що керує аеропортами. Він перебуває під контролем частково держави, частково – інвесторів. У Туреччині та Грузії є холдинги, які викупили систему аеропортів. Тут є як ризики, так і переваги», – констатував Долінце.
На його думку, важливо те, що держава не вважається єдиним власником, а незалежні компанії залучені до управління.
«Однак є приклад і досвід Грузії. Там передали керівному холдингу аеропорти. Холдинг їх забрав, провів реставрацію, зробив доопрацювання, а потім у певний момент підняв усі ціни на інфраструктуру. Тому що, по суті, держава була осторонь, і холдинг став монополістом», – розповів фахівець.
За його словами, тоді в країні виникла серйозна проблема, яка звелася до того, що потрібен був узагалі новий аеропорт.
«Довелося збудувати новий аеропорт у Батумі. При тому, що були певні обмеження, а на будівництво пішло близько шести років. Увесь цей час холдингова компанія отримувала прибуток, хоча держава також отримувала незначний відсоток. Це вже регулюється договором», – зазначив експерт.
Він також нагадав, що в Україні на початку 2016 року була ухвалена програма розвитку аеропортів.
«Згідно з програмою, пропонується розділити окремо термінали та злітні смуги. Так, злітні смуги залишити державі, а термінали – підприємству», – повідомив Долінце.
Він додав, що в світовій практиці такого немає.
«Складність у наступному. Коли зайде інвестор, може виникнути великий ризик. Якщо держава не буде ремонтувати смугу й витрачати гроші, то можна вкласти скільки завгодно в термінал, розвинути його, але літаки ніхто не прийматиме. З іншого боку, приватний інвестор може вкласти в смуги свої кошти, оскільки держава грошей не виділяє. Хочете злетіти – вкладайтеся туди. Але прибуток зі смуги все одно йтиме державі, а не компанії, яка вклала в реконструкцію. Це тонка межа, а механізму, який працює, поки немає. Якщо Україна піде шляхом світової практики, то це буде позитивним кроком. Якщо ж скористається незрозумілими механізмами, то такий варіант має ризики для інвесторів, країни та населення», – проаналізував ситуацію Богдан Долінце.
Детально про авіаринок та дешеві авіаперевезення «Слово і Діло» розповіло в матеріалі «Літати доступно. Авіакомпанії-лоукостери на ринку України».