З міліції в поліцію: гучні скандали та добрі справи нових патрульних

Олександр Радчукполітолог

У липні виповнилося рівно два роки з дня запуску реформи МВС. Спочатку архітектори реформи вбачали основний зміст нової поліції саме в «сервісній службі». Аналогом мала стати славнозвісна американська модель 911.

Таку думку в ексклюзивному матеріалі «Невиправдані очікування. Чого не вистачає Нацполіції на другому році реформи?» для «Слова і Діла» висловив політичний експерт Олександр Радчук.

«На жаль, окрім сервісної служби, поліцейські поки не змогли виконати головну функцію – гарнтувати громадянам почуття безпеки та захищеності на вулицях. Вже не кажучи про подолання злочинності. Ще дві складові – розкриття злочинів і порядок на дорогах – взагалі залишилися за дужками поліцейської реформи», – констатував Радчук.

Політолог підкреслив, що головним ідеологом поліцейської реформи був незмінний із 2014 року голова МВС Арсен Аваков.

«Попри критику, Аваков зміг провести зміни в структурі й змінити філософію функціонування правоохоронних органів. Хоча його звинувачують у паралельному створенні нової каральної структури на базі Нацгвардії, популізмі та волюнтаризмі в кадрових призначеннях», – говорить експерт.

За його словами, проведенню реформи сприяло фінансування з Держбюджету та залучення до процесу грузинських реформаторів.

«Значні іміджеві втрати нова Нацполіція зазнала в результаті двох гучних інцидентів. Перший стався в лютому 2016 року, коли під час переслідування автомобіля BMW в Києві патрульні застосували табельну зброю й убили 17-річного підлітка. Наступний трагічний випадок стався наприкінці 2016-го в Княжичах. Досі незрозуміло, з яких причин і в результаті яких дій правоохоронці з різних підрозділів Нацполіції просто перестріляли один одного», – нагадує політичний експерт.

На його думку, обидва випадки стали «холодним душем» для керівництва Нацполіції, а з-під гарної обгортки вилізла купа недоліків.

«Ще одне болюче питання – переатестація та нестача кадрів для служби в патрульній поліції. Багато хто просто звільнився, а знайти заміну виявилося вельми непросто. Частково проблему має вирішити створення Поліцейської академії Нацполіції України. Перший набір складе 500 поліцейських, а в подальшому планують приймати по 1-1,2 тисячі курсантів. Крок виправданий, але запізнілий. Починати сагу з Поліцейською академією потрібно було рівно два роки тому», – аналізує Олександр Радчук.

За його словами, за два роки поліція змогла стати ближчою до народу, але не завдяки виконанню патрульними правоохоронних функцій.

«Особливо помітна безпорадність правоохоронних органів у ситуаціях із розслідуванням резонансних злочинів», – зазначив він.

Нацполіція радше нагадує агентство з допомоги в кризових ситуаціях, ніж правоохоронний орган. Рятувати імідж реформи намагаються за рахунок «хороших історій» із позитивними фіналами.

«У квітні Аваков відзвітував про збільшення довіри українців до Нацполіції. За даними соціологічного дослідження компанії Taylor Nelson Sofres, яка опитала громадян у 12 українських містах, у березні 2017 року 43,5% опитаних респондентів були впевнені, що вони довіряють самій структурі Нацполіції. Довіра до патрульної поліції виявилася ще вищою – 53%», – говорить експерт.

Однак, нагадав він, українці не почули іншої статистики – показників рівня злочинності та розкриття злочинів.

«Крім того, Аваков забув вказати ще одні важливі цифри в соцдослідженні – 37,3% серед опитаних респондентів вважають, що патрульна поліція служить керівникам органів влади», – резюмував Олександр Радчук.

Детальніше читайте в матеріалі «Невиправдані очікування. Чого не вистачає Нацполіції на другому році реформи?».

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО