Заможні країни можуть вибирати в енергетиці з різних опцій, що їм розвивати, бідні – змушені брати те, що можна використати.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів директор Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич, оцінюючи механізм «зелених» тарифів на електроенергію.
«Зелений» тариф зазвичай суттєво вищий, аніж інші тарифи на електроенергію, що виробляється іншими видами генерації. Наприклад, якщо брати сонце та ядерну генерацію, то різниця майже в десять разів. З іншими видами генерації різниця трохи менша. Завдання «зеленого» тарифу – стимулювати розвиток об’єктів відновлюваної генерації», – констатував Марунич.
За його словами, якщо є кошти, технічні можливості побудувати в особистому домогосподарстві якийсь об’єкт, зібрати необхідні документи, щоб отримати «зелений» тариф для власного домогосподарства, тоді можна буде заощаджувати, хіба що користуючись енергією вітру або сонця, коли є сонячне світло.
«В будь-якому разі буде приєднання до енергосистеми України, а от надлишки електроенергії за умови реалізації низки технічних заходів, що є досить дорогими, потім можна продавати за «зеленим» тарифом. Тут буде економія. Щодо великих промислових об’єктів, то це бізнес», – зауважив він.
Експерт підкреслив, що за умов «зелених» тарифів, які діяли до 2015 року, точка окупності великих об’єктів вітряної та сонячної генерації випадала на 10 років.
«Все індивідуально, але в середньому за 10 років проект мав би окупитися та заробляти якісь кошти. Але спочатку це величезне вкладення, бо всі об’єкти недешеві, підключення коштує дорого. Окупність залежить не стільки від тарифів, скільки від встановлених потужностей та безлічі інших факторів», – додав Марунич.
Експерт уточнив, що багато хто критикував український «зелений» тариф через те, що він був завищений порівняно з європейськими.
«Якщо порівняти з Німеччиною, яка є лідером в Європі із впровадження зелених потужностей, то там потрібно дивитися не просто на те, яким був зелений тариф, а на те, як він співвідносився з обсягом встановлених потужностей. Тому що логіка «зеленого» тарифу – стимулювати розвиток. Зараз влада фактично звела це до мінімуму, тому що обсяги встановлених потужностей досить високі. Вже немає сенсу стимулювати виробників», – пояснив фахівець.
Енергетик додав, що Україна мала пройти такий самий шлях – спочатку високий тариф, а потім поступове зниження.
«Зараз уже все пішло не так. Темпи введення в експлуатацію потужностей різко впали. На жаль, відновлювальну енергетику відносно безпроблемно для економіки можуть собі дозволити лише заможні країни», – резюмував Дмитро Марунич.
Як відомо, «зелений» тариф є спеціальним тарифом, за яким закуповується електрика, вироблена з використанням альтернативних джерел електроенергії.
Нагадаємо, в липні Нацкомісія підвищила «зелені» тарифи на 1,5%.