З квітня 2016 року, коли законопроект фактично провалили, досі відсутність закону фактично паралізовувала діяльність Конституційного суду.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповіла керівник проектів із питань конституційного права Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко, оцінюючи ухвалення закону про Конституційний суд.
«Цього року в Конституційному суду не винесено жодного рішення. Якщо затягувати з ухваленням нової редакції про Конституційний суд, потрібно розуміти, що в цей період діяльність суду фактично заблокована. Ухвалення було необхідним, але, на жаль, ВР не пішла на демократичну позицію щодо сприяння незалежності Конституційного суду на наступні роки. Тому з’являються заяви про скасування цього та ухвалення нового закону», – констатувала Кириченко.
«Була головна новела про те, що суб’єкти призначення суддів КС – президент, Верховна Рада, зїзд суддів – трохи обмежувалися конкурсною процедурою відбору кандидатів на посади суддів КС. Такий порядок мав бути врегульованим у законі», – пояснила фахівець.
Експерт наголосила, що новий закон не врегульовує цей порядок, і за фактом залишається старий механізм.
«За фактом те, що прописали: в парламенті функції конкурсної комісії буде виконувати профільний комітет, президент собі створить якусь комісію, а з’їзд – собі. Все одно ці суб’єкти готують кадрові питання в межах своїх апаратів. Так було завжди», – додала Кириченко.
За її словами, відкритого та прозорого конкурсу не буде, що створює великі ризики та проблеми.
«Саме через це будуть ініціативи скасувати закон. Але політичної можливості для цього немає», – уточнила Кириченко.
Однак, на її думку, важливо, що з моменту опублікування закону діятиме новий інститут – конституційна скарга.
«Тепер будь-який громадянин, юридична особа може звертатися до КС із питанням неконституційності закону чи певного положення закону. Раніше таку можливість мав лише президент. Тепер таке право отримує громадянин, але не безмежне. Він може це робити, але після розгляду своєї справи в судах загальної юрисдикції. Це крок уперед, але головне зараз, щоб цей інститут запрацював», – проаналізувала Юлія Кириченко.
Як відомо, позафракційні депутати Юрій Дерев’янко та Юрій Левченко зареєстрували постанови про скасування закону, однак ВР відхилила їхні пропозиції.
Міністр юстиції Павло Петренко раніше обіцяв, що за три роки суддівський корпус буде оновлений на 70-80%. «Слово і Діло» зафіксувало 88 обіцянок очільника Мін'юсту. Загальний показник рівня його відповідальності – 62%.