Не минуло й три роки, як чинний міський голова столиці Віталій Кличко вирішив оголосити паркувальників поза законом. Мовляв, уже з 10 серпня, шоб сплатити за парковку в Києві, водії зможуть користуватися лише паркоматами, смс та талонами на паркування.
Звісно, можуть. Адже за законом вони могли сплачувати в такий спосіб і раніше. Ба більше, відповідно до постанови Кабінету міністрів України №1342 «Про затвердження правил паркування транспортних засобів» від 3 грудня 2009 року, паркувальники не мають права стягувати кошти за послугу паркування. Вони можуть виключно контролювати процес оплати, надавати талони на парковку, але не більше.
У столиці паркувальний бізнес набув грандіозних масштабів. Про те, що київська влада не здогадувалася про зловживання в цій сфері, повірити важко. Втім, яскравим свідченням змін є реакція самих паркувальників у блакитно-помаранчевих жилетах: обурені рішенням столичної влади зробити частину Подолу пішохідною, вони влаштували протест біля будівлі КМДА та міськради. Перекривши Хрещатик, паркувальники в бесідах із журналістами жалілися не лише на важкі умови праці та брак заробітку, але й на збитковість комунального підприємства «Київтранспарксервіс».
Цікаво й те, що один із заступників голови КМДА Ілля Сагайдак назвав паркувальників «рекетирами». «Мені свого часу не вдалося переконати розігнати цих рекетирів у жилетках із вулиць столиці. Зараз вони перекрили Хрещатик, тому що людям зробили пішохідною площу Контрактову, а це мінус годівниця для паркувальників. Гроші йшли до кишень угруповання», – зазначив Сагайдак на своїй сторінці в Facebook. Чому ж раніше ухвалити рішення про незаконність діяльності людей у блакитно-помаранчевих жилетах було так важко?
Суцільна збитковість
Вочевидь, команда мера на третьому році повноважень вирішила таки змінити правила гри, оцінивши масштаб іміджевих втрат від діяльності незаконних паркувальників. Так, саме вирішення питань із парковками було одним із пунктів у виборчій програмі нинішнього київського градоначальника.
Перша складова якраз і полягала у впорядкуванні процесу паркування в межах столиці. Сюди входить нанесення розмітки, встановлення знаків та паркувальних автоматів. Закупівля останніх, до слова, також не відбулася без скандалу: ще за часів Черновецького ці пристрої через корупційні схеми були куплені за завищеною ціною.
Друга складова, за задумом Віталія Кличка та його команди, мала б включати в себе будівництво перехоплюючих паркінгів – мережі багаторівневих парковок на околицях міста, які б дозволяли автовласникам безпечно залишати свої автівки на в’їзді до міста й далі пересідати у громадський транспорт. Та досі обіцянки мера є лише добрими намірами, а до справи руки не доходили.
Та найцікавішим є сам факт збитковості КП «Київтранспарксервіс». Як і столичний метрополітен, паркувальники в Києві не можуть вийти на прибутковість уже багато років поспіль. Так, у 2016 році збитки склали більш ніж 3 мільйона гривень, і це при тому, що середня вартість години паркування в центрі Києва коштує від 7 гривень, а загалом «Київтранспарксервіс» обслуговує близько 90 тисяч паркувальних місць.
Краще пізно, ніж ніколи
Однак і з паркувальними автоматами не все так просто. Річ у тім, що навіть за відсутності паркувальників невідомо як саме надалі розподілятимуться кошти, надані за парковку а автоматичному режимі.
Наприклад, на будь-якому талоні водія є дві цифри: послуги за паркування та паркувальний збір. Останній становить лише 25% від встановленої загальної суми за години паркування, й саме ці гроші напряму отримує міський бюджет. Інша сума – значно більша, завдяки їй і сплачуються послуги «Київтранспарксервісу». Тобто комунальне підприємство, яке за будь-якого керівництва й будь-якої влади вже багато років не може вийти на прибутковість, залишається в грі. А значить, водії продовжать платити гроші за послуги, які не принесуть місту жодної користі. Звісно, якщо не змінити правила гри.
Перш за все потрібно звернути увагу на зміни в системі розрахунків за паркування: вона має стати прозорою та зрозумілою. Всі кошти мають потрапляти одразу до бюджету міста, а вже потім розподілятися на послуги «Київтранспарксервісу». По-друге, потрібно навести лад із самим контролем за сплату парковки.
В цьому міській владі Києва, та й решті міст, допоможе законопроект № 5364 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери паркування транспортних засобів», який у першому читанні був ухвалений парламентом за основу 6 червня цього року. Документ має створити відповідний дієвий механізм невідворотності в притягненні до відповідальності водіїв, які паркуються не за правилами чи не сплачують за парковку. В документі мають надати право фіксувати такі зловживання камерами фото- та відеофіксації, надати повноваження інспекторам із паркування виписувати квитанції про штрафи прямо на місці. Ну й, звісно, самі штрафи за неналежне паркування чи відсутність сплати за парковку прив’яжуть до розміру 1 години паркування у вказаній зоні, збільшивши їх суму до 20 разів.
Нині ж інспектори-паркувальники позбавлені можливості задокументувати та оформити належним чином факт скоєння правопорушення, адже вони просто не знають, на кого виписувати протокол про адмінправопорушення. Складною, тривалою та бюрократично обтяжливою є також сама процедура розгляду таких справ адміністративними комісіями при виконавчих органах місцевих рад. Втім, законопроект має бути ще розглянутий та проголосований нардепами в другому читанні й підписаний президентом. У найкращому разі проголосувати його вдасться не раніше осені, а для наведення ладу з паркуванням знадобиться ще не один рік. Адже українцям доведеться опанувати нову звичку – справно та завчасно сплачувати кошти за паркування свого транспортного засобу.
Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»