Публічний конфлікт Міненерго та «Нафтогазу» дуже небезпечний у першу чергу для самого уряду. Звинувачення, критика, перехід на персоналії нічого хорошого не віщують.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук, оцінюючи критику з боку міністра енергетики Ігоря Насалика на адресу «Нафтогазу» щодо недостатнього фінансування ГТС України, спростування компанією позиції Міненерго та заяву Андрія Коболєва про те, що «з такими друзями й ворогів не потрібно».
Насалик проти Коболєва: причини конфлікту
«Гройсман має вирішити: або він звільняє Насалика, або Коболєва. Третього варіанту немає. Інакше цей конфлікт вирішений не буде», – підкреслив Корольчук.
За його словами, однією з основних причин конфлікту є «Укртрансгаз».
«Це боротьба європейських партнерів за те, щоб контролювати та очолити процес переведення активів «Укртрансгазу» в нову компанію «Магістральні газопроводи України», а потім уже контролювати процес роботи компанії європейського партнера. МГУ вже створена, тепер потрібно залучити європейського партнера, який займатиметься транзитом газу через ГТС України. «Нафтогаз» та європейські консультанти хочуть цей процес контролювати, починаючи від передачі майна та залучення інвестора», – пояснив експерт.
Міненерго поза грою
Фахівець уточнив, що уряду, Міненерго в тому числі, і колам, які представляють бізнес-інтереси, такий варіант не підходить.
«З іншого боку, не можна сказати, що позиція Міненерго, оточення президента та уряду краща. Але й «Нафтогаз» не є самостійним гравцем. Він відстоює інтереси європейського бізнес-середовища, банківського середовища, що зацікавлені на цьому заробляти. Вони розглядають МГУ, «Укртрансгаз» і НАК «Нафтогаз» як спосіб заробітку», – наголосив Корольчук.
Експерт назвав нинішній конфлікт показовим, акцентувавши на тому, що Насалик мав право висловити свої претензії щодо фінансування ГТС.
«Вони існують самі по собі, але такого бути не може. 100% «Нафтогазу» належать державі та уряду, а уряд несе відповідальність за всі дії «Нафтогазу», в тому числі й за провали», – зауважив він.
Самовільна політика «Нафтогазу» та вибір для Гройсмана
За словами експерта, реакція Коболєва виглядає більш алогічною.
«По-перше, Коболєв сам визнав, що вони переплачують за реверсний газ. Другий момент – мало віриться, що заяви Насалика, якими б вони не були, якось впливають на зростання цін на газ. Немає логіки в цих словах. Якщо вже Коболєв висуває такі претензії на адресу Насалика, то тоді чому б не дати офіційну заяву «Нафтогазу», де буде розписано, що станом на таке-то число була одна ціна газу, а після слів міністра Насалика ціна зросла настільки? Якщо вже маніпулювати, то хоча б професійно», – додав Корольчук.
Експерт уточнив, що за таких фінансових провалів, які є в компанії, НАК «Нафтогаз» поводиться занадто самовпевнено.
«Крім того, прибуток компанія надалі планує отримувати виключно за рахунок підвищення тарифів, а не шляхом проведення прогресивної економічної політики чи новітніх технологій. Тобто вони хочуть підвищення тарифів, а всі інші витрати, енергодотації мають нести уряд, бюджет та Міненерго в тому числі», – пояснив енергетик.
Він зазначив, що ця ситуація далека від нормального стану.
«Гройсману доведеться терміново вирішувати, кого звільняти – Коболєва чи Насалика, інакше конфлікт лише поглиблюватиметься», – резюмував Юрій Корольчук.
Докладніше про діяльність Міненерго – в матеріалі «Міністр зі спортивними амбіціями. Як працюється в Міненерго Ігорю Насалику».