У понеділок, 11 вересня, президент РФ Володимир Путін провів телефонну розмову з канцлером Німеччини Ангелою Меркель. Протягом переговорів Путін наголосив на готовності російської сторони доповнити резолюцію про введення миротворчих сил ООН на Донбас положенням, згідно з яким «блакитні каски» зможуть діяти в глибині окупованої території. Ця пропозиція майже відповідає вимогам української сторони й свідчить про готовність Путіна почати торг за Донбас.
Розмова Володимира Путіна з Ангелою Меркель почалася з ініціативи німецької сторони. Співрозмовники торкнулися ситуації навколо КНДР, а також обговорили «українське питання». За даними офіційного сайту президента Росії, Путін «наголосив на готовності доповнити» пропоновані в російському проекті резолюції Ради безпеки ООН функції миротворчої місії на Донбасі. «Мається на увазі, що забезпечення охорони спостерігачів ОБСЄ ООНівцям може здійснюватися не лише на лінії зіткнення після розведення сил і засобів обох сторін, але і в інших місцях, де СММ ОБСЄ проводить свої інспекційні поїздки», – пояснюється на сайті.
Як відомо, доручення підготувати проект резолюції про розгортання на Донбасі миротворчої місії ООН Путін дав 5 вересня. При цьому він пояснив, що миротворці можуть гарантувати безпеку представників ОБСЄ, що здійснюють моніторинг ситуації на сході України та не бажають озброюватися. Доручення Путіна було виконане наступного дня. Проект резолюції, скерований російською стороною до Радбезу ООН і генерального секретаря цієї організації, пропонував розмістити миротворців уздовж лінії розмежування.
Пропозиція викликала критику української сторони. Зокрема, президент Петро Порошенко 7 вересня, протягом щорічного послання до Верховної Ради, заявив, що миротворча місія ООН має розміщуватися на всій окупованій території Донбасу, включаючи неконтрольовану ділянку українсько-російського кордону.
Як відомо, громадянська моніторингова місія ОБСЄ може діяти в будь-якому регіоні України. Тому виходить, що нові пропозиції Путіна, висловлені під час розмови з Ангелою Меркель, радше відповідають позиції української сторони, оскільки в такому разі «блакитні каски» можуть з'явитися в будь-якому з районів окупованої частини Донецької та Луганської областей. Сам факт появи такої заяви свідчить про те, що Володимир Путін готовий почати торг, який буде розгортатися навколо формату проведення миротворчої операції.
У сучасній практиці існують кілька варіантів проведення миротворчих операцій. Серед іншого, це операції з підтримки миру (peacekeeping), які передбачають залучення багатонаціональних сил для забезпечення виконання режиму припинення вогню й розведення протиборчих сторін. При цьому миротворці мають право застосовувати зброю лише в цілях самооборони, спроб окремих осіб перешкодити виконанню передбачених мандатом функцій або для захисту цивільного персоналу місії. Для розгортання місії такого роду необхідна згода всіх зацікавлених сторін.
Ще один варіант – це операції з «примусу до миру» (peace enforcement operations). В цьому випадку, згода ворогуючих сторін не обов'язково, а миротворці можуть використовувати зброю не тільки для самооборони, але і для знищення бандформувань, а також різних військових об'єктів або інфраструктури, здатних представляти загрозу.
Ще один варіант – це постконфліктне миробудівництво (peace-building). У цьому випадку «блакитні каски» сприяють роззброєнню комбатантів, відновленню зруйнованої інфраструктури, інститутів влади, а також поверненню суспільства до мирного життя.
Цілком очевидно, що третій варіант поки непридатний для Донбасу, де ще триває конфлікт. На думку головного редактора сайту «Інформаційний спротив» Юрія Каріна, найкращим варіантом розвитку подій для України був би варіант примусу до миру. Наприклад, миротворці ООН могли б узяти під контроль кордон, перешкоджаючи постачанню бойовиків з боку Росії. При цьому розгром залишених без підтримки бандформувань «ДНР» та «ЛНР» міг бути покладений на частини ЗСУ.
Однак, виходячи з висловлювань Путіна, йдеться про перший варіант місії – peacekeeping, за якого миротворці лише спостерігатимуть за виконанням умов дотримання перемир'я.
Цей варіант хороший тим, що в будь-якому разі припинить кровопролиття на Донбасі. Однак, як ми вже повідомляли раніше, Росія зможе виставити себе як посередника у вирішенні конфлікту. Це дозволить їй активно впливати на миротворчий процес у вигідному для себе руслі. Наприклад, сприятиме організації місцевих виборів на Донбасі в рамках Мінських угод таким чином, щоб до влади в «ДНР» та «ЛНР» прийшли вигідні Кремлю люди, за допомогою яких потім можна буде впливати на зовнішню та внутрішню політику всієї України.
Нагадаємо також, що в 2015 році Україна сама офіційно виступила з ідеєю ввести миротворчий контингент на Донбас. Тепер Києву невигідно відмовлятися від такого роду пропозицій – залишається почати торг із Путіним з приводу того формату місії, який влаштував би всі зацікавлені сторони.
Тим часом ватажок терористів Слов'янська Ігор Гиркин (Стрєлков), який зараз активно займається громадською та політичною діяльністю в Росії, вважає, що введення миротворців ООН загрожує незаконним «республікам» «хорватським варіантом» розвитку подій. Як відомо, з 4 до 7 серпня 1995 року хорватські збройні сили провели блискавичну операцію з ліквідації сепаратистського анклаву «Сербська Країна», який підтримувався Югославією. Бліцкриг був проведений, навіть незважаючи на присутність в регіоні миротворців ООН. Однак хорватська та українська ситуація не є ідентичними хоча б тому, що Росія має набагато більше важелів і військових можливостей підтримувати бойовиків на Донбасі, ніж це могла робити Союзна Республіка Югославія часів Слободана Мілошевича.
Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»