Російські ЗМІ дізналися зміст проекту резолюції РФ щодо введення миротворчого контингенту ООН на Донбас. Пропонується озброїти учасників місії лише стрілецькою зброєю та уповноважити гарантувати безпеку спостерігачів ОБСЄ. Місія ООН може бути введена на Донбас на шість місяців. Деякі країни вже підтримали ідею введення миротворчого контингенту, а в Україні вже заговорили про те, що присутність «блакитних касок» дозволить Україні здійснити так званий «хорватський сценарій», тобто нарешті звільнити Донбас силовим шляхом.
«Виключення» для України
Про зміст проекту резолюції РФ щодо введення миротворчого контингенту ООН на Донбас стало відомо кореспонденту російського інформагентства ТАСС. Відповідно до проекту резолюції, Росія пропонує утворити оснащену стрілецькою зброєю місію ООН для захисту спостерігачів ОБСЄ на сході України на початковий період в шість місяців і лише після відведення військ і військової техніки від лінії зіткнення. Про результати діяльності місії її голова «доповідатиме безпосередньо генеральному секретарю» ООН Антоніу Гутеррішу.
Розробити проект резолюції про введення миротворців ООН на лінію зіткнення на Донбасі, президент РФ Володимир Путін доручив ще 5 вересня. Пізніше він погодився з тим, щоб «блакитні каски» могли діяти на всій окупованій території, забезпечуючи охорону спостерігачів ОБСЄ. Ця позиція майже відповідає позиції української сторони, яка наполягає, щоб миротворці, до всього іншого, взяли під контроль ділянку державного кордону в Донецькій та Луганській областях, через яку російська сторона налагодила постачання незаконним «ДНР» та «ЛНР».
Ідея ввести миротворців на Донбас знайшла підтримку в деяких держав. Зокрема, за словами віце-прем'єр міністра України Іванни Климпуш-Цинцадзе, США готові «зробити виняток» і профінансувати миротворчу операцію в нашій країні, хоча раніше американська сторона заявляла, що не бажає підтримувати миротворчі місії під егідою ООН. Підтримати розміщення «блакитних касок» на сході України готова й Польща.
У проекті резолюції про введення миротворчого контингенту в Україну, йдеться про необхідність неухильно дотримуватися Мінських угод.
А це перш за все проведення місцевих виборів, як того вимагає «Мінськ-2», завдяки яким до влади в ОРДЛО прийдуть люди, за допомогою яких Москва розраховує впливати на зовнішню та внутрішню політику України.
Хорватський досвід
Тим часом у нашій країні вже заговорили про те, що присутність «блакитних касок» дозволить Україні здійснити так званий «хорватський сценарій» звільнення окупованих територій. «Хорватським сценарієм» прийнято називати блискавичну операцію «Буря», яку хорватська армія спільно з 5-м корпусом армії Боснії і Герцеговини провела 4-7 серпня 1995 року проти сепаратистського анклаву Сербська (Српска) Країна (РСК), що виник на території Хорватії в 1991 році, внаслідок розпаду «великої» Югославії (СФРЮ). В результаті операції «Буря» РСК була майже повністю ліквідована.
Між РСК і незаконними «ДНР» та «ЛНР» дійсно простежується багато спільного. Наприклад, своїм коротким існуванням Сербська Країна багато в чому зобов'язана «малій» Югославії (СРЮ) Слободана Мілошевича. Зокрема, югославська народна армія залишила на території РСК багато зброї й допомогла Сербській Країні створити власні збройні сили. Ті ж самі процеси відбулися на Донбасі – так звані 1-й і 2-й «корпуси» «Л/ДНР» були сформовані за участю російських фахівців та оснащені російським озброєнням.
Однак на момент початку операції «Буря» армія Сербської Країни була демотивованою й не мала жодних шансів проти хорватських збройних сил.
Є думка, що присутність миротворців ООН на Донбасі не дозволить росіянам ввести свої війська на допомогу бойовикам, а значить, українська армія зможе розгромити «ДНР» і «ЛНР», повторивши досвід хорватських колег. До слова, під час операції «Буря» в регіоні також були присутні «блакитні каски» ООН, але це не завадило хорватам здійснити свій бліцкриг. У тому, що незаконним «республікам» загрожує доля Сербської Країни, впевнений і ватажок терористів Слов'янська Ігор Гіркін (Стрєлков).
Тим часом експерт із питань Балкан Марія Кучеренко вважає, що так званий «хорватський сценарій» неможливий в Україні в першу чергу через низку обставин виникнення конфліктів. «Вимовляючи словосполучення «хорватський сценарій», більшість має на увазі взяття Кніна («столиця» Сербської Країни – ред.) та операцію «Буря». Але це ніяк не вийде перенести в умови російсько-українського протистояння. Адже сили сторін (Хорватії та Сербії) були приблизно рівними, в той час як росіяни мають величезну перевагу в чисельності військ. Операція «Буря» готувалася іншими контрнаступальними діями хорватів щонайменше три роки і була частиною цілісного уявлення Генштабу армії Хорватії про те, що собою має являти ліквідація сепаратистської Српскої Країни. У випадку з Україною такого цілісного бачення питання деокупації територій немає», – зазначила Марія Кучеренко.
За її словами, крім військової операції, «хорватський сценарій» включає ще й мирну реінтеграцію Вуковара, яку навряд чи можна вважати такою, що відбулася за фактом: незважаючи на визнання Вуковара невід'ємною частиною Хорватії де-юре, залишки сербських військ і просербська самооборона залишалися в місті вже після підписання мирних угод. «Окреме питання – патрулювання територій під час мирної реінтеграції, яке здійснювалося сербськими та хорватськими поліцейськими під наглядом поліції ООН. Як уявляють собі перенесення цього досвіду на український ґрунт прихильники «хорватського сценарію» як панацеї, уявити дуже складно», – зазначає Марія Кучеренко.
Відзначимо, що під час розпаду СФРЮ Вуковар розташовувався на території Хорватії, але в ньому проживало й сербське населення. Під час війни в Хорватії, після кровопролитного бою, в листопаді 1991 року місто було взято частинами югославської народної армії й перейшло під контроль сербів, але було мирно реінтегроване до складу Хорватії в 1998 році.
Примус до миру
Російський блогер Анатолій Несміян (el-murid), що підтримує бойовиків на Донбасі, вважає, своєю чергою, що після введення миротворців «ДНР» і «ЛНР» чекає не «хорватський», а «грузино-осетинський сценарій» серпня 2008 року, коли Росія вторглася в Грузію під приводом захисту своїх миротворців, розквартированих у Південній Осетії. Тільки на місці Грузії при цьому опиняться незаконні «республіки».
«Коли миротворці з'являться на території Донбасу, виникне ймовірність повторення грузино-осетинського сценарію, тільки тепер уже з іншого боку. Будь-який напад на них може дозволити зовнішнім суб'єктам втрутитися в ситуацію під вивіскою «примусу до миру». Якщо ж у складі місії будуть миротворці хоча б однієї країни НАТО, то привід захисту виглядатиме майже абсолютним», – зазначає Несміян.
Зауважимо, що миротворці ООН цілком можуть діяти і у форматі «примусу до миру», знищуючи при цьому незаконні бандформування, що може виявитися на руку українській стороні.
Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»