Згідно з прогнозами, українська економіка зросте на 3%. Це мляве зростання. Відвоювавши 2% минулого року, близько 1,5% цьогоріч і показавши зростання на рівні 3% наступного року, Україна все одно перебуватиме в зоні докризового рівня.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, оцінюючи проект держбюджету на наступний рік.
Зона млявого зростання
«Трагедія України в тому, що за зростання, яке буде, навіть наприкінці 2018 року ми все одно перебуватимемо на рівні 1991 року, з якого ми взагалі почали новітню економічну історію. Це погано, враховуючи, що світова економіка за цей час зросла в 2,5 рази», – констатував Устенко.
За його словами, зростання на 3% можна показати в 2018 році, але інше питання – за рахунок чого.
«Основним драйвером економіки знову, на жаль, буде експорт товарів із низьким рівнем ПДВ. 65% нашого експорту складають товари з низьким ПДВ, продукція металургії, хімія, агросектор», – уточнив економіст.
На його думку, немає перспектив збільшення доходів домогосподарств, як прописано в бюджеті.
«Немає можливості ані для зростання доходів, ані для активного зростання кредитування», – додав він.
Також зростання на 3% не означає, що буде глобальний приплив інвестицій до країни, акцентував фахівець.
«Прориву на наступний рік уже точно не передбачено», – зазначив Устенко.
Курс на 30 гривень за долар
«Виходячи з того, що не буде значного припливу прямих іноземних інвестицій, і якщо припустити, що буде непоганий стан експортних ринків, виник курсовий діапазон 30,1 гривні за долар на рік», – констатував економіст.
Він нагадав, що курс змінений із рівня 29,3 гривні за долар, а значить, є маса рухомих платформ і серйозний рівень ризику, пов'язаний із тим, як оцінювати приплив іноземних інвестицій.
«Незрозуміло, скільки інвестицій буде наступного року – близько 2 мільярдів, як цьогоріч, чи трохи більше. Очікування десь на рівні цього року, тому закладений курс на девальвацію», – пояснив експерт.
Прогноз інфляції та дефіцит бюджету
«Прогнозують уповільнення інфляції до 7%. Це непоганий показник, але це на порядок більше за рівень інфляції в країнах ЄС. Це навіть більше, ніж у Росії. У них закладено 3,2%. У сусідній Польщі також прогноз інфляції до 3%», – розповів економіст.
За його словами, інфляція може мати інші показники в реальності.
«У нас на цей рік був прогноз 8,2% інфляції, але він буде перевищений щонайменше в півтора раза. На кінець року очікується 12%», – уточнив експерт.
Також є очікування зниження дефіциту, зауважив фахівець.
«Але річ у тім, що у нас дефіцит – не лише похідна від доходів і витрат. На нього впливає дефіцит ПФ, який фінансується з бюджету. Є безліч запитань до показника загального дефіциту, оскільки незрозуміло, яким буде дефіцит ПФ. Чи буде він у параметрах вище 6% ВВП чи ні, залежить від того, чи буде розпочата пенсійна реформа», – підкреслив Устенко.
Життя в боргах
На його думку, загалом це точно не бюджет-прорив, а бюджет, в якому левова частка поглинається обслуговуванням зовнішнього та внутрішнього боргів.
«В іншому разі ми нарощуватимемо борги й продовжуватимемо дедалі більше віддавати за обслуговування боргів, причому лише відсотки», – акцентував економіст.
Він уточнив, що 6% – це найбільша стаття, яка є в держбюджеті-2018.
«Вже потім іде стаття, пов'язана з обороною, яка використовує додатково 5% ВВП. Тобто понад 10% українського ВВП підуть на обслуговування вже наявних боргів», – резюмував Олег Устенко.
Докладніше про заборгованість країни читайте в матеріалі «Напозичалися. Пораховано зростання державного боргу України».