Якщо парламент таки ухвалить урядовий законопроект про медичну реформу, фінансування первинної, вторинної і третинної ланок медицини у 2018 році складатиме 53,9 млрд грн. Про це напередодні, 18 вересня, заявила виконувач обов’язків профільного міністра Уляна Супрун. Для порівняння, цьогоріч весь бюджет охорони здоров’я України складає 88,7 млрд грн.
У вівторок на вулиці Києва вийшли медичні працівники. Учасники анонсованої раніше акції протесту проти пропонованої урядом медреформи вимагають провести її з урахуванням їхніх вимог, а ще – погасити заборгованості за зарплатами. Ну і, попри запевнення про те, що акцію буде цілковито аполітичною, вони вимагають… призначити міністра.
Все це ми вже бачили не раз. Найбільше запам’ятався подібний мітинг під будівлею МОЗу в липні цього року, коли реформа голосувалася в першому читанні. Однак тоді парламент до кінця сесії розглянути законопроект у другому читанні не встиг, тож і протестувальники роз’їхалися по домівках в очікуванні нового приводу висловити незгоду.
Взагалі протистояння прибічників і противників медичної реформи (тут і далі маємо на увазі саме варіант реформи Кабміну), найбільш яскраво персоніфіковане в конфлікті двох персон – в. о. міністра Уляни Супрун і глави профільного комітету Верховної Ради Ольги Богомолець. Перша активно розписує плани і переваги нового шляху розвитку медицини, друга не менш активно проти міністерських ініціатив протестує.
Так, Супрун обіцяє, що вже цього року розпочнеться покриття державним страхуванням первинної, найбільш наближеної до простого українця ланки медицини. Йдеться про послуги з первинного огляду, діагностики і лікування найпоширеніших хвороб, профілактичні заходи тощо. Зрушити з питання з мертвої точки і нарешті запровадити бодай якісь зміни вже цьогоріч обіцяє і прем’єр-міністр Володимир Гройсман.
Вторинна ланка медицини, тобто послуги, що передбачають планову спеціалізовану лікарську допомогу, за планами Супрун, має бути забезпечена державним страхуванням у 2018 році, а третинна – у 2018-му. Під останньою розуміються найбільш складні послуги висококваліфікованих фахівців і установ.
А знаєте, що на сьогодні є єдиною виконаною обіцянкою серед осіб, найбільш дотичних до питання медреформи? Не будемо тримати інтригу, аби занадто вас не розчарувати. Отже, єдиним виконаним зобов’язанням за темою є обіцянка Гройсмана презентувати стратегію реформи охорони здоров’я. Це було зроблено ще 30 листопада минулого року. А що далі? А далі поки що одні лише пустопорожні балачки (які такими й залишатимуться, поки парламент бодай щось не вирішить).
У парламенті єдності з цього питання також, ясна річ, немає. По-перше є точка зору Богомолець і депутатів, що її підтримують. Вона, свого часу не захотівши брати на себе відповідальність і претендувати на крісло міністра охорони здоров’я, сьогодні всіляко критикує керівництво відомства по багатьох питаннях. Проте медреформа – це останнім часом її улюблена тема для критики й обіцянок. Так, нещодавно народний депутат заявила, що зробить усе, щоб законопроект МОЗу не був ухвалений, а вимоги медпрацівників, які у вівторок вийшли на акцію протесту, навпаки, були виконані. Чи пропонує вона щось від себе? Звісно, немало чого. Серед обіцянок, зареєстрованих «Словом і Ділом», наприклад, запровадження в Україні страхової медицини і створення при кожному закладі охорони здоров’я відділень трансплантології. Вони поки що «в процесі», хоча незрозуміло, чому, маючи такі грандіозні плани, пані Богомолець сама не подалася в міністри.
Найяскравішим союзником не міністра Богомолець, є людина, яка міністром уже якраз була – нардеп Олег Мусій. Він теж обіцяє запровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, а ще створення єдиного європейського фармацевтичного простору. При цьому, що дивно, 13 липня Мусій примудрився на камеру пообіцяти, що проголосує за урядовий варіант медреформи. Важко сказати, в якому психоемоційному стані на той момент перебував нардеп, тому що вже буквально за кілька годин, під час рейтингового голосування за один із законопроектів реформи, він голосувати відмовився.
Позиції ключових фракцій щодо медреформи можна збагнути, виходячи із заяв їхніх лідерів. Так, однозначно проти законопроекту МОЗу висловилися Юлія Тимошенко і Віктор Бондар, які запевнили, що фракція «Батьківщини» і депутатська група «Відродження» голосувати за неї не будуть. Компанію їм складуть і депутати «Опобоку».
У Ляшка і його «Радикальної партії» до урядових пропозицій є низка вимог. Зокрема, вони відмовляються підтримувати реформу охорони здоров’я, якщо не буде повернуто державне фінансування лікарень і не буде попередньо проголосований законопроект щодо державних фінансових гарантій надання медичних послуг та лікарських засобів.
А от у «Самопомочі» позиція щодо медреформи вибивається із їхньої, загалом опозиційної, риторики. Вони в цілому підтримують позицію уряду, про що було заявлено лідером фракції Олегом Березюком на погоджувальній нараді в понеділок. Його головна вимога – аби була запроваджена страхова медицина.
Нагадаємо, початково розгляд медреформи був запланований на 19 вересня, однак до цього питання депутати у вівторок так і не дійшли. Отже, відповіді на всі питання і статуси «виконано» або «не виконано» для всіх обіцянок «у процесі» ми, імовірно, отримаємо вже найближчим часом.
Аліна Костюченко, за матеріалами «Слова і Діла»