У вівторок, 10 жовтня, президент Чехії Мілош Земан заявив, що вважає анексію Криму «завершеною справою», й припустив, що Україні буде виплачена фінансова компенсація за втрачений півострів. Висловлення глави Чехії викликало масу негативних коментарів як європейських, так і українських політиків. З іншого боку, його слова можуть свідчити про зростання небажання європейських політиків вирішувати проблему повернення Криму.
Свою скандальну заяву президент Чехії Мілош Земан зробив у вівторок, 10 жовтня, в Страсбурзі, спілкуючись із депутатами Парламентської асамблеї Ради Європи. Серед іншого, Земан зазначив, що вважає анексію Криму «завершеним справою». «На мою думку, буде якась компенсація для України – або у фінансовій формі, або нафтою й газом», – заявив Земан. Він додав, що при спробі повернути Крим почнеться «велика війна» з Росією, якої ніхто в Європі не хоче. Приблизно в такому ж ключі, щодо «великої війни» висловлювався й екс-президент Німеччини Йоахім Гаук.
Також чеський лідер зазначив, що санкції проти РФ, запроваджені за агресію проти України, шкодять перш за все самій Європі. «Я прочитав, що ЄС втрачає від санкцій, а ось для Росії практично немає втрат. Я б сказав, що це взаємопрограшна стратегія», – додав Земан, закликавши «посилити міжлюдські контакти» й замінити протистояння з РФ дружбою. Слова Земана щодо Криму відразу ж стали предметом безлічі коментарів. Зокрема, президент Петро Порошенко заявив, що відкидає думку про те, що анексія півострова є «завершеною справою». А голова українського МЗС Павло Клімкін закликав «залишити Земана, тому що його вже не виправити». «Ті, хто запросили його виступати, знали, що він скаже. З ними й потрібно боротися», – написав у своєму Twitter Клімкін.
І навіть представники чеського МЗС поквапилися дезавуювати слова свого президента. «Позиція Міністерства закордонних справ, чеського уряду залишається незмінною: санкції залишаються в дії й залишатимуться в дії доти, доки не будуть виконані Мінські угоди», – запевнили в чеському зовнішньополітичному відомстві.
Заяви європейських політиків про те, що необхідно помиритися з Росією й зняти з РФ санкції за агресію проти України звучать не вперше. Однак обставини, за яких була зроблена чергова заява такого роду, змушують задуматися про те, чи готове взагалі світове співтовариство порушувати питання Криму.
Зараз активно обговорюються умови введення миротворчої місії на територію України. При цьому йдеться лише про Донбас, проблему Криму залишили «за дужками». Цікаво, що в законопроекті про окуповані території, який був ухвалений у першому читанні минулого тижня, також ані слова не сказано про анексований півострів. Тим часом, за даними Адміністрації президента, текст документа узгоджувався з міжнародними партнерами України – США та державами «нормандської четвірки», до якої належить і Росія. Можна припустити, що тема Криму в узгодженому варіанті законопроекту не порушувалося навмисно. Як відомо, парламентська опозиція у Верховній Раді заявила, що домагатиметься включення Криму при підготовці законопроекту до другого читання, але на позицію міжнародних партнерів України це навряд чи вплине.
А вона дійсно полягає в тому, що Крим, скоріш за все, поки залишається «за дужками». Основні санкції проти РФ були запроваджені за вторгнення на Донбас і Захід готовий підтримувати Україну саме в проблемі Донбасу. При цьому заклики дотримуватися Мінських угод свідчать про те, що Захід більше хоче, щоб на Донбасі знову розгорілася активна фаза конфлікту, ніж реально повернути нашій країні захоплені противником землі. А заява Земана з приводу Криму видає зростаюче бажання європейських політиків якомога швидше закрити «українське питання» хоч в якомусь вигляді й бажано без великої крові.
Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»