По дві нових вимоги висувати парламенту замість кожної невиконаної. Це пропонує учасникам протесту під стінами ВР нардеп Віктор Чумак. Присутні на місці «антимайдану» 2014 року люди Чумака неуважно слухали й польову кашу їли. Благо, варити її багато не доводиться – з кількох тисяч чоловік у вівторок (за рахунок привезених із регіонів) «велика політична реформа» здулася до п'ятниці до 2-3 сотень.
Останню, третю вимога – новий закон про вибори до ВР – депутати вчора з тріском провалили. Всі три законопроекти. Посмілішали? Перший – закон про скасування депутатського імунітету – виконали: відправили на експертизу в Конституційний суд одразу два майже однакових документа. Закон про антикорупційний суді президент обіцяв підготувати швидко, навіть хотів обговорити його з трьома членами своєї фракції, які очолюють протести (Найєм, Лещенко, Заліщук), але вони завередували. І ось третє бажання мітингувальників «золоті рибки» з депутатськими значками просто саботували. Ті погрожували не випускати з Ради народних обранців, але ж цей «конклав» нового папу все одно не вибере, хоч скільки їх не тримай під замком.
Верховна Рада не підтримала законопроект «Про вибори народних депутатів» (№1068-2) авторства Віктора Чумака, Леоніда Ємця та інших (169 голосів «за»). 91 людина проголосувала за законопроект «Про вибори народних депутатів України (за відкритими партійними списками)» №1068-1, який написали нардепи від «Батьківщини» Юлія Тимошенко та Сергій Соболєв. І лише 46 депутатів підтримали проект закону «Про вибори народних депутатів України» (№1068) «опоблоківця» Юрія Мірошниченка. За логікою протестувальників, парламент тепер потрібно покарати за погану поведінку? А де це бачено, щоб кілька сотень людей на вулиці диктували парламенту країни не тільки те, які закони розглядати, але і в якому саме вигляді їх ухвалювати? Протестувальників вчора під Радою було ледь стільки ж, скільки депутатів у залі...
«Вітаю, колеги, ми пройшли перший етап виборчої реформи», – пожартував у результаті відхилення всіх законопроектів голова ВР Андрій Парубій. Але сам він, між іншим, є автором одного з двох виборчих кодексів, які Рада розглядатиме з 7 листопада – якраз у століття жовтневого перевороту в Пітері, який понад 70 років величали у нас «великою жовтневою соціалістичною революцією». Сьогоднішні лідери «великої політичної реформи» поки не озвучили своє ставлення до цих документів – сміємо припустити, що елементарно з ними не знайомі. Мабуть, це необов'язково для того, щоб вимагати у парламенту ухвалювати бажані закони.
А ось що про «правильну» виборчу модель думають лідери вуличних акцій. Зокрема, грантовий антикорупціонер Віталій Шабунін (який стосунок він має до виборів у парламент? Готується?..) заявив: «У системі відкритих списків, коли виборець голосує за людину в списку, пан Грановський навіть теоретично міг би стати депутатом? Або, наприклад, пан Кононенко, у якого три гудзики завжди розстебнуті, а ще він лисий, це у нього образ такий. Став би він депутатом?». Неймовірно уважний до того, де у кого які гудзики розстебнуті, Віталій Шабунін, тим не менш, не пояснює логіку своїх суджень. Що ж завадить цим дуже забезпеченим депутатам обрати округ, вкластися в рекламу і просто «купити» голоси, щоби піднятись у виборчому списку своєї політсили на потрібну висоту?
Визнаний експерт у питанні виборів, голова Комітету виборців України Олексій Кошель зазначає: «Саме дрібні, середні та великі олігархи матимуть набагато більше можливостей, ніж громадські діячі, потрапити до парламенту. Тому що вони мають більше фінансових ресурсів, відповідно – можливість купувати голоси виборців, величезний масив реклами, проводити більш ефективну виборчу кампанію. Закон не вирішує ключових проблем: підкупу і торгівлі округами ». Тому він висловлюється за заборону політичної реклами – як у Європі, аби змусити кандидата йти безпосередньо до виборців, а також брати участь у теледебатах, адже іншого шляху до вух і мізків виборця у кандидатів уже не буде. Крім того, зазначає експерт, «заборона політичної реклами у виборчий і міжвиборчий періоди дозволить здешевити кампанію у 3-5 разів, що зробить участь у виборах доступнішою для всіх політичних сил. Можливості у партій будуть рівні». Ні про що подібне ідеологи вуличної «великої політичної реформи» не говорять взагалі. А протестувальники й не питають.
Чесно кажучи, не схоже, щоби виборчий закон сильно, глибоко й ґрунтовно хвилював політиків, які закликали під свої знамена людей протестувати біля стін ВР. Наприклад, на початку цього бурхливого тижня лідер фракції «Народний фронт» Максим Бурбак заявив: «Хочу нагадати всім фракціям, які активно агітували за законопроект щодо виборчого законодавства на місцевих виборах і як пройшли вибори в 2015 році. За цим законом у багатьох населених пунктах багато округів не отримали жодного депутата». Будь-яких конструктивних зауважень і пропозицій у зв'язку з цим не прозвучало ні від трійці «єврооптимістів», ні від Саакашвілі, ні від нардепа Семена Семенченка або його колеги Єгора Соболєва. А головне: які у них тепер претензії до парламенту? Спікер Парубій активно агітував підтримати законопроект Чумака, щоб взяти його за основу, але зал не підтримав. У якійсь демократичній країні парламент карають за звичайне політичне рішення? До речі, той же спікер розпорядився вивести на площу перед ВР трансляцію засідання. Журналісти з місця подій повідомляли: ніхто з фанів політичної «реформи по-великому» не вслухався в те, що відбувалося в залі.
Щире спасибі акції за те, що змусили депутатів узятися за залежалі законопроекти. Інша річ, що важливих, але не проголосованих документів у Раді ще дуже багато. Стояти далі під Радою «реформаторам» якось треба, тим більше в намети навіть пінопласт уже завезли. Тому Віктор Чумак запропонував учасникам мітингу висунути дві нових вимоги до своїх колег – ухвалити закон про імпічмент і про тимчасові слідчі комісії, які впорядкували би процедуру імпічменту президента. Справа хороша! Але чи випадково ця вимога Чумака збіглася з точно такою ж вимогою «Опоблоку»? Та й інші фракції зажадали ухвалити ці ж закони. То якщо вже неслаба група підтримки цих законів збирається під куполом, то навіщо тримати людей на вулиці? Так, у нас усі революції починаються в листопаді, але чи точно потрібно тримати прийдешні 2 тижні людей під порожнім парламентом на холодній вулиці для того, щоби ґрунтовно перетрусити парламентський архів законопроектів? Тим більше мітингувальники вже зараз не дуже розуміють, що вони відстоюють і проти чого протестують (ну, крім «влади бариг», звичайно).
І ось що ще цікаво особисто мені: чи багато було сьогодні під Радою чернігівців, які пам'ятають вибори на 206-му окрузі 2 роки тому? Пам'ятаєте, як Саакашвілі сорочку на собі рвав, переконуючи всіх проголосувати за чудову людину Сергія Березенка? А ось свіжа цитата того ж Саакашвілі про цього ж депутата: «Цей Березенко, ця мерзота, яка тікала підземним переходом парламенту...». А щоб народ у наметовому містечку не нудьгував без депутатів, лідер «Руху нових сил» запропонував їм... інтелектуальний штурм на тему зниження тарифів і знищення олігархів! Головне тепер, щоб інтелектуали, які залишилися там чергувати, помилково не розпочали який-небудь інший штурм.
Максим Кречетов, спеціально для «Слова і Діла»