«Екстрадували!», «Ні, сам прилетів», «Панама видала!», «Ні, сам попросився», «Етапували співробітники СБУ!», «Ні, сам купив квиток, вільно гуляв аеропортом Амстердама, сам з'явився до суду». Два колишніх «польових командири Майдану» Юрій Луценко (нині генпрокурор) і Владислав Каськів (нині підозрюваний у справі про розкрадання держкоштів) змагаються в PR на публіку, кажучи про одне й те ж саме, але розставляючи акценти вигідно для себе. Тобто прибріхують.
З легкістю викриємо й цю маленьку брехню й поговоримо про речі набагато більш серйозні та масштабні. Наприклад, про те, як і чому «різнокольорові» шахраї та злодії (в тому числі й «хамелеони») сьогодні почуваються спокійно і впевнено, знаючи: ніхто їх не посадить, бізнес не відніме і навіть накрадене не конфіскує.
Служили два товариші
Два колишніх «польових командири» помаранчевого Майдану так швидко міняються місцями, що аж в очах рябить. Спочатку вони обидва «лазили рачки по барикадах» (вираз Петра Порошенка) в 2004 році, а потім обидва сиділи (в хорошому сенсі) в парламенті, у фракції «Наша Україна – Народна самооборона», яку очолював Юрій Луценко. Потім їх шляхи стали різновекторними: Луценко з міністрів прем'єра Януковича перетворився на «політв'язня» за президента Януковича, а Каськів тоді ж очолив Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами.
Тепер же Луценко на коні й намагається посадити Каськіва. Але це зовсім не означає, що вони відчувають один до одного неприязнь або між ними є хоч якесь непорозуміння. Пам'ятаєте шедевральний мультфільм «Жив був пес»? Там Вовк каже Собаці: «А пам'ятаєш, як ти мене ганяв? Ну так, робота така». Ось і у наших героїв схожа історія.
Хто сьогодні може поручитися, що через деякий час Каськів не стане генпрокурором і не буде намагатися посадити Луценка? Ніхто вам таких гарантій не дасть. Але від уявної подорожі в майбутнє повернемося до сьогоднішнього етапу гри «в хованки», в якій сьогодні «водить» Юрій Луценко, а «ховається» Каськів. Повернення Владислава Каськіва до України гальмувалося що було сили всіма: і самим Каськівим, і нашою Генпрокуратурою. Є всі підстави вважати: після відмови Панами надати політичний притулок колишньому соратнику нинішньої української влади йому загрожувала примусова екстрадиція.
З таким щастям і на свободі
Куди як вигідніше написати прохання про добровільну видачу на батьківщину за однієї умови (яке затвердив верховний суд Панами, і Україна зобов'язана його дотримуватися). Отже, барабанний дріб: Владиславу Каськіву, якому приписують «розпил» сотень мільйонів гривень (а то й мільярдів), не можуть висунути жодних інших звинувачень крім справи про 7,5 мільйонів! Його друг (президент ВАТ «Агропромислова корпорація «Сквира» Іван Миколайович Суслов) уже вніс цю суму для компенсації завданої державі шкоди, і ось під заставу у смішні 160 тисяч гривень Владислав Каськів на свободі.
Притому Каськів не став співпрацювати зі слідством, тобто провини своєї не визнав, але гіпотетичний збиток же відшкодував! Ну чи не круто йти до суду з такими козирями? До речі, товариші юристи, а що там з термінами давності у цій справі (злочин, як вважає слідство, мав місце в 2012 році)? І ще один маленький штрих: на момент розкрадання (якщо його таки доведуть), тобто на 2012 рік ті 7,5 мільйона гривень – це трохи менше мільйона доларів. Сьогодні ж це 278 тисяч з того самого мільйона... А якщо перерахувати гіпотетично розпиляні мільярди? Ото ж бо й воно.
Панама-мама, а Каськів – тато
На тлі «Панамалікса» із президентськими та іншими офшорами «7,5 мільйона Каськіва» виглядають ну просто смішно. Досвідчені адвокати, з якими я радився, за відкритими джерелами оцінили шанси слідства запроторити Каськіва за ґрати за цією справою як «практично нульові». Чи не тому в день приїзду та рішення суду про заставу Каськів гучно відсвяткував повернення в улюбленому київському клубі з латиноамериканськими танцями? Гляди, він іще й у політику повернеться – у нас же про всяк політичний товар є свій електоральний купець. У нас і політсила відомого власника панамського паспорта Павла Лазаренка, «Громада», теж могла би брати участь у виборах, особливо на хвилі децентралізації та об'єднання територіальних громад, але йому це просто вже нецікаво у США з молодою дружиною й малолітніми дітьми.
А всі п'ятеро малолітніх дітей Каськіва тут, в Україні. Вони, до речі, стали одним із приводів випустити Каськіва під заставу. Хоча, звичайно, дивно: кілька років після втечі татка до Австрії, а потім до Панами вони тут нормально почувались, а за 2 місяці перебування Каськіва в СІЗО що могло б із ними статися? Але діти – це святе, облишимо їх, тим більше, що іще з часів Сталіна «син за батька не відповідає».
Ну і справи!
«Як я і говорив із трибуни ВР: «ніхто ніде не сховається», – пафосно написав із приводу повернення Каськіва в Україну Юрій Луценко. Дивно, але чому ж його не шукали, коли Владислав перебував у Європі? Наприклад, в Австрії Каськів навіть встиг покерувати фірмою, яка, як стверджує багато джерел, належить іще одному втікачеві – Дмитру Фірташу? Може якраз тому? І під час перебування Каськіва главою Держінвестпроекту, і сьогодні обізнані люди стверджують: Каськів – «людина Льовочкіна», партнера Фірташа. То чи не тому, що у Каськіва в покровителях сам «віденський друг» наших володарів, йому і пред'явили найдрібнішу справу – на 7,5 мільйона?
Журналіст Дмитро Гнап написав і про інші «грішки» Каськіва за інформацією його редакції: «У випадку з Каськівим ми робили численні журналістські розслідування: проект «Нове життя» – це будівництво перинатальних центрів, «Чиста вода» – це система очищення води в містах, «Повітряний експрес», «3G для школярів», «Олімпійська надія». Загалом, за найскромнішими підрахунками, було вкрадено не менше 400 мільйонів гривень за тим, ще старим курсом (гривні до долара – ред.)». І це Гнап іще не згадує найгучнішу справу – історію з «іспанським лижником»! У 2012 році глава Держінвестпроекту підписав угоду на мільярд доларів (!) з іспанською кампанією Gas Natural. Проект передбачав будівництво LNG-терміналу в Україні. Однак незабаром іспанська сторона заявила, що не знає людину, яка від їхнього імені підписала цей контракт! Виявилося, що дехто Хорді Сарда Бонвехі... лише лижний інструктор.
Два з половиною роки тому міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що в ході розслідування кримінального провадження махінацій компанії Ostchem (власник Дмитро Фірташ – ред.) з'являються нові факти злочинів і фігурують депутат «Опозиційного блоку», екс-глава адміністрації Віктора Януковича Сергій Льовочкін, а також екс-глава Держінвестпроекту Владислав Каськів. Дослівно Аваков тоді сказав журналістам: «Діяльність менеджерів цієї компанії призвела до того, що Україна недоотримала, точніше, отримала прямі збитки на суму 5,7 млрд. [...] Думаю, що це (розслідування – ред.) буде корисним як для правосуддя України , так і для американського правосуддя, яке має претензії до пана Фірташа».
А ось іще цікавий епізод: у травні 2015 року головне слідче управління МВС розслідувало факт заволодіння державними коштами підприємствами, які пов'язані з керівництвом Держінвестпроекту, в тому числі особисто його екс-керівником Каськівим у особливо великих розмірах. А конкретно: слідчі поліції вважають, що викрадені державні кошти, видані як кредити ТОВ «Боржава Резорт» – 165 мільйонів гривень! Та ж історія і з ТОВ «Борисфен», там сума вкраденого 94,2 мільйона гривень. Тобто головне в цьому всьому те, що найбільші справи, в яких фігурує Каськів і його віденсько-опоблоківські друзі, розслідувала саме поліція, але екстрадиція Каськіва (неважливо – добровільна чи примусова) відбулася за найменшою справою, яку розслідувала прокуратура.
А тепер увага! Відповідальність за достовірність наступної цитати лежить виключно на авторі, нардепі Миколі Княжицькому, але його вчорашня заява виглядає досить цікаво на тлі всього перерахованого вище. Отже, Княжицький сказав: «Щось здається мені, що реанімація справи проти Авакова є лише результатом домовленості між Порошенком і Льовочкіним для того, щоби спокійно відпустити Каськіва без суспільних збурень і нейтралізувавши Авакова, який цю справу вів». І хто це тепер спростує? А головне – як?!
У підсумку: практично одночасно суд відпустив на час слідства і сина Авакова, Олександра (з іншими фігурантами кримінального провадження щодо горезвісних рюкзаків), і Каськіва. Ніби як на тому поки й розійшлися. Обмінялися заручниками?.. А то ось дехто вже почав переживати за коаліцію, одним зі стовпів якої є Аваков – розвалиться, мовляв, через сварку Петра Олексійовича з Арсеном Борисовичем. Смішні люди, їй-Богу.
Максим Кречетов, спеціально для «Слова і Діла»