Нацбанк займає непрофесійну позицію. Він визначив інфляційне таргетування основним напрямком своєї діяльності, а зараз вирішив шляхом адміністративного регулювання зняти із себе відповідальність.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів економічний експерт «Реанімаційного пакета реформ» Ілля Несходовський, оцінюючи заклик НБУ повернути державне регулювання цін.
«У пріоритеті НБУ – політика інфляційного таргетування, а зробити його в Нацбанка не виходить. Тому НБУ хоче перейти до адміністративних заходів замість того, щоб використовувати монетарні заходи, якими він і мав би користуватися. По-перше, це непрофесійна позиція, а по-друге, зняття із себе відповідальності за те, що результати діяльності у сфері інфляційного таргетування є неефективними», – констатував експерт.
Економіст підкреслив, що повернення до адміністративного регулювання цін є недоцільним і призведе до негативних наслідків.
«Повернення до держрегулювання цін матиме негативні наслідки. По-перше, продукція починає випускатися неякісна, оскільки потрібно продавати нижче за встановлену собівартість, а по-друге, це породжує корупцію», – зазначив Несходовський.
Він уточнив, що в такому разі ті, хто хоче, звертаються до відповідних органів, а в них є так звана комісія цінової політики, й домовляються про те, який рівень цін їм потрібен.
«Повернутися до адміністративного регулювання – груба помилка. Це конкурентний ринок, насичений виробниками. Якщо існують відповідні змови на цьому ринку або інші монопольні дії, для цього є Антимонопольний комітет. Якщо АМКУ не діє, то це вже їхня проблема, а не питання повернення до радянської системи регулювання цін», – резюмував Ілля Несходовський.
Раніше був оприлюднений список продуктів, на які не поширюватиметься держрегулювання.
Тим часом віце-прем'єр міністр Павло Розенко завив, що не існує значних ризиків зростання цін або інфляції в Україні. Повний перелік його обіцянок – за посиланням.
Нагадаємо, аналітики «Слова і Діла» з’ясували, як змінився в ціні стандартний набір продуктів українців.