Очевидно, перед тим, як парламентарі складають присягу й набувають повноважень народних депутатів, необхідно, щоб якась незалежна комісія перевіряла депутатів на вміння читати. І, якщо особа в дитинстві не отримала відповідних навичок, то в такому разі вона не може обіймати посаду народного депутата.
Такого висновку я дійшов після того, як у четвер народні депутати внесли зміни до КЗПП України, додавши ще один святковий день. А як ще можна пояснити той факт, що народні депутати не звернули увагу на частину третю цієї ж статті 73 КЗПП України, до якої й були внесені зміни. В ній вказується, що за поданням релігійних громад інших (неправославних) конфесій, зареєстрованих в Україні, керівництво підприємств, установ, організацій надає особам, які сповідують відповідні релігії, до трьох днів відпочинку протягом року для святкування їхніх великих свят із відпрацюванням за ці дні.
Власне, в чому проблема відповідним релігійним громадам здійснювати такі подання? І чи багато є прикладів, коли релігійні громади такі подання робили? Очевидно, що проблема полягала саме в бездіяльності релігійних громад, а не в необхідності вносити зміни до КЗПП.
Фактично, ця норма дозволяє, однак за умови її певного уточнення, кожній особі реалізовувати своє право сповідувати будь-яку релігію. Між тим, очевидно, депутати чи то через елементарне невміння читати, чи то на догоду політичній доцільності внесли зміни до КЗПП. Хоча, безумовно, вони мали б замислитися над тим, що ухвалення такого закону може потягнути за собою встановлення вихідних для представників інших конфесій на загальнодержавному рівні.
До речі, головне науково-експертне управління так само не підтримувало ухвалення цього закону з вказаних мотивів. Проте кого це нині цікавить, в часи, коли люди не вміють або не хочуть читати?
P.S. Особисто мене ухвалення цього закону дратує лише тому, що вихідний день у травні важливіший для мене за вихідний у грудні. А відтак, поважаючи право кожного сповідувати будь-яку релігію чи не сповідувати жодної, хотілося б, щоб при правовому регулюванні релігійних свят враховувалися інтереси максимальної кількості людей, у тому числі, наприклад, атеїстів, які хочуть у травні мати просто додатковий день відпочинку, щоб насолодитися весною.
Олександр Москалюк, спеціально для «Слова і Діла»