Підприємство державного концерну «Укроборонпром» отримало контракт від державної європейської компанії на поставку комплектуючих до танків Т-72. Відповідний тендер був виграний за ухваленими в Євросоюзі правилами. Варто зазначити, що раніше європейські компанії вкрай неохоче мали справу з підприємствами українського ОПК, тому звістку від «Укроборонпрому» можна вважати успіхом.
У четвер, 23 листопада, держконцерн «Укроборонпром» повідомив, що держпідприємство «Спецтехноекспорт», яке входить до складу концерну, отримало замовлення від державної європейської компанії на поставку комплектуючих до танків Т-72. Контракт, деталі якого не розголошуються, виконуватиметься протягом 2017-2019 років.
В «Укроборонпромі» особливо підкреслили, що замовлення було отримане за підсумками тендера, який проводився відповідно до європейської директиви Defence Directive 2009/81/EC. Умови участі в тендері були аналогічними тим, які вимагаються від учасників публічних тендерів в українській системі ProZorro. Після долучення України до угоди GPA «Спецтехноекспорт» став першою українською компанією, яка виграла європейський тендер за правилама GPA.
«У країнах ЄС, колишніх членах «радянського блоку», й досі на озброєнні є багато броньованої та авіаційної техніки радянського зразка. Вона потребує модернізації й технічного обслуговування. Українська оборонна промисловість має всі необхідні розробки та можливості для виконання таких робіт», – зазначив директор «Спецтехноекспорту» Павло Барбул.
Зазначимо, що танк Т-72 в різних своїх модифікаціях, включаючи чисто російські варіанти поліпшень, випускався з 1973 року. Загалом було вироблено близько 30 тисяч машин, які поставлялися до всіх країн колишнього «Варшавського блоку», що стали тепер членами Євросоюзу й НАТО. В Україні танк Т-72 не перебував на озброєнні до початку війни на Донбасі. І лише після того, як у літніх боях 2014 року українська армія зазнала суттєвих втрат у бронетехніці, було вирішено привести до ладу й цей танк, розконсервувати машини, що перебували на базах зберігання.
Стару радянську бронетехніку досі використовують, наприклад, такі країни ЄС і НАТО, як Польща, Словаччина, Румунія, Чехія, Угорщина та Болгарія. Зокрема, танки Т-72 досі експлуатуються в Польщі, Угорщині та Болгарії. Причому в Польщі їх особливо багато – понад 500 штук. Також Польща має власну модернізацію танку – PT-71.
Переозброєння колишніх країн «Варшавського договору» на техніку західного зразка триває досить повільно. Зокрема, та ж Польща в 2002 році виписала в Німеччині 128 танків «Леопард» 2А4 і ще 119 «Леопардів» поляки придбали в 2013 році. Таким чином, контракт зі «Спецтехноекспортом» могла укласти будь-яка з перерахованих вище країн, хоча ймовірність того, що це зробила саме Польща, все-таки досить висока, з огляду на те, яка кількість машин цього типу залишилася в розпорядженні поляків.
До початку війни на Донбасі українська «оборонка» була орієнтована на експорт. Однак в основному наші вироби йшли на близькосхідний, азіатський та африканський ринки, де радянська техніка також дуже затребувана. Серед більш-менш «свіжих» контрактів відома угода на поставку українських танків «Оплот» до Таїланду, укладена в 2011 році. Цей контракт передбачав виготовлення 49 машин. Минулого тижня стало відомо, що Україна відправила до Таїланду останні 13 танків із «тайського» контракту.
Щодо військово-технічного співробітництва з країнами Євросоюзу, то досі воно було досить млявим. Європейські країни вкрай неохоче користувалися послугами українського ОПК. Відомі лише поодинокі приклади співпраці. Так, у 2000 році бельгійська компанія Cockerill Maintenance & Ingenierie SA звернулася до київського КБ «Луч» із проханням розробити для своєї перспективної бронетехніки сучасний протитанковий ракетний комплекс. Так з'явилися українські керовані ракети Falarick, призначені для пуску з 90-мм і 105-мм артилерійських систем. У 2013 році ці ракети були випробувані на базі БТР SIBMAS, але інформації про їхнє серійне виробництво поки немає.
Таким чином, контракт на поставку комплектуючих до танків Т-72 можна вважати успіхом, який свідчить про те, що військово-технічне співробітництво між Україною та країнами ЄС має перспективи.
Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»