У бюджеті є кілька моментів, які все-таки насторожують. По-перше, те, що відбулося розширення дохідної частини бюджету без перегляду рівня економічного зростання, реального ВВП.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин, оцінюючи державний бюджет України на наступний рік.
«У таких умовах, коли розширюються доходи, але не відбувається перегляду реального зростання, це означає, що доходи будуть збиратися або шляхом збільшення податкового тиску, або інфляційним компонентом. Є небезпека, що в нашому випадку працюватимуть обидва варіанти. Отже, можливе підвищення цін», – зазначив Юрчишин.
Показники інфляції, обмінного курсу, з точки зору наповнення бюджету, звісно, «хороші», додав фахівець, підкресливши, що інфляція може бути більшою.
«Навіть за обережними розрахунками інфляція складе 12-13%. Збільшення інфляції – це збільшення номінальних показників, у тому числі надходжень до бюджету. Це ресурси, за допомогою яких бюджет буде виконаний навіть не за найсприятливіших умов. Тому що зобов'язання бюджету – це заробітні плати, ресурси в економіку, для соціальних програм. У цьому контексті інфляція сприяє виконанню зобов'язань», – пояснив економіст.
Як уточнив експерт, підвищення зарплат також варто розглядати в контексті інфляції. За його словами, зростання 2-3% – це вкрай мало, щоб істотно підвищувати зарплату в принципі – хоч мінімальну, хоч середню.
«За такого зростанні зрозуміло, що це ресурс суто інфляційний. З одного боку, зарплати в Україні низькі, їх потрібно підвищувати, а з іншого – вони не можуть бути відірвані від економічної динаміки», – наголосив Юрчишин.
На його думку, уряду потрібно вживати заходів щодо зростання реального ВВП.
«Лише в такому разі можна буде говорити, що зростання зарплат раціональне й обумовлене економічними характеристиками. Поки не зовсім зрозуміло, що такого радикального може статися», – додав експерт.
Він уточнив, що могла б внести деякі зміни приватизація, але цей процес уже чотири роки законсервований.
«Ми знову виписуємо надходження до бюджету, їх знову не виконають. А при цьому найголовнішим для приватизації є не надходження або їх відсутність, а те, що фактично збиткові підприємства так і залишаються збитковими, викачують ресурси з бюджету», – констатував Юрчишин.
На його переконання, це ще одне підтвердження того, що курс потрібно тримати на економічне стимулювання.
«Якщо додати сюди те, що й НБУ хоче надалі займатися так званим інфляційним таргетуванням, а з цим пов'язане обмеження на кредитування, ресурси банківської системи для бізнесу й населення, то є побоювання, що 2-3% зростання можуть виявитися оптимістичним показником», – припустив фахівець.
На його думку, відірваність мінімальних зарплат від реальної економічної динаміки – це високий ризик. Ще один важливий напрямок полягає в тому, що якщо вже виступили з ініціативою підвищення, то потрібно його застосовувати не лише до мінімалки, а й загалом до соціального пакету.
«Потрібно хоча б намагатися досягти збалансованості, підняти рівень хоч на якусь величину для малозабезпечених. Тоді можна буде говорити про те, що окремі кроки в зарплатній сфері досягають своїх хоча б проміжних цілей», – резюмував Василь Юрчишин.
Раніше аналітики «Слова і Діла» з'ясували, хто і як голосував за головний кошторис країни.
Детальніше про те, на що планують витрачати гроші наступного року, – в матеріалі за посиланням.