Ситуація із Закарпаттям не є настільки вибухонебезпечною, щоб побоюватися каталонського сценарію в Україні. Крім того, влада вже пояснила варіанти адаптації щодо мовного питання.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков, оцінюючи україно-угорський конфлікт.
«Була низка конструктивних пропозицій щодо Угорщини. Українська сторона готова до діалогу. Проблема в тому, що Угорщина не дуже йде назустріч. Просто мовну проблематику вже використовують як засіб протистояння з Україною на різних фронтах, зокрема й євроінтеграційному. Але це вже дійшло до моменту, коли негативна реакція з'явилася в ЄС. Щодо політики Угорщини вже звучали деякі заяви такого роду», – нагадав Пашков.
Експерт припустив, що до весни 2018 року ситуація, на жаль, кардинально навряд чи зміниться.
«Річ у тім, що в такий спосіб підживлюються електоральні інтереси угорського керівництва в зв'язку з майбутньою виборчою кампанією. В першу чергу йдеться про партію «Фідес». Тут може йтися лише про якийсь діалог», – зазначив фахівець.
При цьому, на його думку, конфлікт навряд чи матиме якісь радикальні наслідки.
«Звичайно, ситуацію потрібно тримати під контролем. Зробити все для мінімізації конфлікту, тому що виклик для Закарпаття існує. Але шукати паралелі з Каталонією не варто. Дуже вже довгою була передісторія Каталонії. Різниця в тому, що там тривалий час був рух за незалежність. На Закарпатті цього не спостерігалося. Тут ідеться радше про гуманітарні проблеми, а не геополітичні. Їх можна вирішити», – резюмував Михайло Пашков.
Додамо, в Угорщині висунули дві умови – права угорської меншини не мають порушуватися, а закарпатські угорці мають дати згоду на редакцію освітнього закону.
Раніше Угорщина вимагала від України негайного створення угорської автономії на Закарпатті.