Наступного тижня народні депутати на останньому пленарному засіданні парламенту в 2017 році планують розглянути в другому читанні проект закону №7163 щодо забезпечення суверенітету України над тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій розповів про те, що до відповідного законопроекту внесли понад 700 правок. Імовірно, саме обговорення та ухвалення цього документу стане топ-новиною в політичному житті України напередодні новорічних свят. Враховуючи зауваження до документа, після доопрацювання це може бути вже зовсім інший законопроект, аніж той, що був ухвалений у першому читанні.
В чому головна цінність законопроекту? Перш за все він змінить внутрішнє позиціювання України в конфлікті на сході та має створити передумови, щоб зрушити з місця пункти Мінських угод, які не працюють. Ще одним завданням документу є створення дипломатичних передумов для відновлення суверенітету України та встановлення миру.
Чи вистачить голосів?
Утім, упевненості в ухваленні законопроекту обмаль. Принаймні на нас чекає дуже жорстка публічна дискусія під час його ухвалення. До того ж доведеться пильнувати за тим, щоб у документі не з’явилися несподівані правки, які можуть просто не потрапити у публічне поле зору під час обговорення документа.
Дві головні фракції більшості – БПП та «Народний фронт» – начебто прийшли до спільного знаменника в голосуванні за законопроект про деокупацію. Так, у БПП стверджують, що документ можуть проголосувати в другому читанні та в цілому вже наступного тижня протягом трьох пленарних днів. Народний депутат від БПП Іван Вінник стверджує, що нардепи дійшли згоди щодо більшості правок до законопроекту. «Я можу зі стриманим оптимізмом припускати, що ми досить швидко пройдемо друге читання, й, можливо, нам не потрібно буде 1,5 дня, ми пройдемо протягом 3-5 годин цей проект і ухвалимо його в цілому», – розповів він про деталі проходження законопроекту в ефірі одного з телеканалів.
Раніше таку ж впевненість висловлював і очільник пропрезидентської фракції в парламенті Артур Герасимов. Готовність нардепів від БПП розглянути законопроект про деокупацію підтвердив і перший заступник голови фракції Ігор Кононенко. Минулого разу саме він відповідав за мобілізацію голосів на підтримку документа в першому читанні. До слова, щоб мобілізувати фракцію БПП, напередодні голосування до парламенту до нардепів навідувався президент.
Та, схоже, голоси знайти буде не просто. Раніше жорсткий бойкот законопроекту оголосили фракції «Самопомочі», «Батьківщини» та нардепи від «Свободи». Не голосували в першому читанні за документ фракція «Опозиційного блоку» та нардепи з групи «Воля народу». Підтримати законопроект про деокупацію згодні в «Народному фронті». Потенційно дати голоси можуть у фракції Радикальної партії, депутати якої також раніше голосували за документ у першому читанні.
Цікаво, що політики з «Народного фронту» використовують тему деокупації Донбасу як трамплін для власного майбутнього репозиціонування. Так, гучну заяву з цього приводу зробив чинний міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Мовляв, Мінські домовленості не працюють, тому потрібно ухвалити нові угоди для вирішення ситуації на Донбасі. «Чому мінські? Мають бути якісь інші – віденські, паризькі, будь-які інші, в яких були б інтерпретовані ті основні принципи, які закладені й обговорюються всіма політиками зараз», – зазначив Аваков під час експертного форуму. Так, очільник МВС пропонує йти за логікою нового законодавства про деокупацію, яке має на меті виведення російських військ із території України, контроль на кордоні України спільно з миротворцями, проведення виборів на деокупованих територіях.
Інтерес Росії та критика ООН
У ситуації вирішення конфлікту на Донбасі тиск на українську сторону лише посилиться. США та Росія наразі пішли на діалог у цьому питанні, втім, останні зустрічі спецпредставника Держдепу з питань Україні Курта Волкера та помічника президента РФ Владислава Суркова навряд чи можна назвати продуктивними.
Москва має свій інтерес і бачить миротворчу місію на Донбасі за своєрідним сценарієм. Із 29 пропозицій від США щодо умов та формату ймовірної спецмісії з урегулювання конфлікту на Донбасі Росія погодилася лише на три. Зокрема, США наполягають на реалізації мирного плану згідно з наявними Мінськими домовленостями. Волкер пропонував розширити повноваження та зону присутності миротворців на Донбасі. Натомість у Кремлі наполягають не лише на форматах миротворчих місій, в яких обов’язково мають бути присутні російські представники, але й на виконанні політичних зобов’язань Києвом згідно з Мінськими угодами.
Перш за все, за словами Курта Волкера, Росія пропонує замість миротворчої місії надати спостерігачам ОБСЄ охоронну функцію. «Вони фактично пропонують залишити їхні війська на території Донбасу й надалі давати їм контролювати частину кордону України. Це суперечить Мінським угодам», – зазначив спецпредставник Держдепартаменту.
Ба більше, вже наприкінці листопада Волкер розповів, про які саме політичні вимоги йдеться в планах Кремля. Йдеться про необхідні кроки для можливості «знову провести місцеві вибори, надати спеціальний статус східним територіям та обмежену амністію для тих, хто брав участь у конфлікті, щоб вибудовувати примирення в країні». Зокрема, сам спецпредставник Держдепу має великі сумніви щодо спроможності всіх сторін досягти якогось результату з приводу питання миротворчої місії найближчим часом.
Те, що на українську сторону чинитиметься тиск, стало зрозуміло після нещодавніх критичних зауважень моніторингової місії ООН щодо законопроекту про деокупацію. Так, очільниця місії Фіона Фрейзер зауважила, що документу «не вистачає чіткості в питаннях захисту прав і свобод людини». «Хоча в документі й наводиться посилання на законодавство, яке застосовується до Криму, як нормативно-правову основу захисту прав людини в Центральній Україні, для його імплементації необхідно належним чином його адаптувати для утримання вимог правової визначеності», – йдеться в доповіді ООН щодо ситуації з правами людини в Україні.
Експерти вважають, що таким чином Захід натякає Києву піти на поступки в питанні обмеженої амністії для тих, хто брав участь у збройному конфлікті. Мовляв, без цього подальші перемовини з Москвою щодо мирного врегулювання ситуацїі на Донбасі будуть заблоковані.
Нерайдужні прогнози
Поки що і Україна, і західні партнери, і Росія перебувають лише на самому початку довгого шляху в перемовинах про введення миротворчої місії на Донбас. Кремль шантажує Київ постійними провокаціями на фронті, а також болісним питанням обміну полоненими. Фактично, зараз ідеться про те, що Україна має справді піти на суттєві політичні поступки в питанні створення відповідного законодавства, яке б враховувало позиції Кремля в маріонеткових сепаратистських республіках в обмін на наших полонених. Це не рівні ставки в геополітичному протистоянні, проте для України не менш пріоритетним завданням є визволення не лише територій, але й своїх громадян із полону.
Схоже на те, що цю непросту дилему доведеться вирішувати в 2018 році. Жодній політичній силі, які зараз перебувають при владі, не хотілося б розпочинати глибинну дискусію в українському суспільстві щодо можливих сценаріїв деокупації Донбасу. Адже такі чуттєві теми після багатьох смертей та зусиль українських солдатів на фронті точно означатимуть остаточну втрату довіри з боку громадян. А цього політикам дуже не хотілося б напередодні виборчого сезону-2019.
Курт Волкер, даючи інтерв’ю виданню Politico, дуже песимістично оцінив шанси на успіх у мирному врегулюванні ситуації на Донбасі. Ба більше, він прогнозує відновлення активних бойових дій менш ніж через рік. «Я б сказав, що шанси на відновлення військових дій – 80 відсотків. Є шанс, що боїв не буде, але найбільш імовірний сценарій – це їх відновлення», – зазначив Волкер.
Цьому сценарію сприяють дві обставини: після свого переобрання в березні 2018 року (в чому мало хто з експертів сумнівається) Володимир Путін з новими силами візьметься за агресивну частину плану з повалення недружньої до нього української влади. Досягатися це буде двома шляхами: на політичному внутрішньому фронті й на реальному – в умовах бойових дій. Погодьтеся, що може бути гіршим для чинного президента та його політичної сили, коли в розпалі передвиборчої кампанії російські найманці почнуть активну військову операцію на Сході? Втрати рейтингів будуть колосальними. Отже, і президенту, і більшості народних депутатів у Верховній Раді варто замислитися над тим, як вирішити конфлікт на Сході ще до початку передвиборчих баталій. Чи будуть це компроміси з Кремлем через США як переговірника, чи влада намагатиметься «заморозити» наявну ситуацію бодай до середини 2019 року – ось два головних сценарії.
У кожному разі, військові експерти радять готуватися до найгірших сценаріїв. Опосередкованим доказом того, що активна військова фаза може розпочатися в будь-який момент, є те, що в бюджеті України на наступний рік витрати на оборону не зменшили: передбачено 165,3 мільярда гривень (5% ВВП), що порівняно з 2017 роком більше ще на 28,8 мільярда.
До того ж цими днями президент США Дональд Трапм підписав рекордний оборонний бюджет, згідно з яким Україні надається суттєва фінансова допомога та озброєння. У прес-службі посольства України в США зазначають, що «закон санкціонує надання нашій державі летальних озброєнь оборонного характеру та суттєво розширює параметри підтримки України з боку Сполучених Штатів у безпековій та оборонній сферах».
Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»