В останні дні в зоні АТО спостерігається загострення. Противник вдень і вночі обстрілює позиції ЗСУ, а також населені пункти з важкого озброєння – танків і реактивних систем залпового вогню. Гинуть та отримують поранення українські військовослужбовці й цивільні особи. За даними української розвідки, ситуація погіршуватиметься. З чим же пов'язана така активність бойовиків і до якої межі вони готові дійти?
З початку поточного тижня обстановка на фронті почала погіршуватися. Як уже повідомляло «Слово і Діло», бойовики обстрілюють українські позиції вдень і вночі, використовуючи для цього важке озброєння, в тому числі танки та реактивну артилерію. Кульмінацією цих обстрілів став ракетний удар по селищу Новолуганське в Донецькій області в понеділок, 18 грудня. Противник обрушив на селище цілий «пакет» із реактивної системи залпового вогню (РСЗВ) «Град». Ракети лягли точно в житлову забудову, влучили в школу та дитячий садок. У результаті обстрілу, який вівся з підконтрольної бойовикам Горлівки, були пошкоджені більш ніж сто будинків і постраждали 8 жителів Новолуганського, включаючи шестирічну дитину. Згодом ГПУ зробила висновок, що вогонь вівся з установки, яка, скоріш за все, перебувала на озброєнні російської армії.
Одночасно російська сторона вивела своїх офіцерів зі складу Спільного центру з координації та контролю на Донбасі (СЦКК). Як уже повідомляло «Слово і Діло», сукупність цих факторів змусила українську розвідку зробити висновок про те, що в подальшому обстріли лише посилюватимуться – російська сторона хотіла б зробити Володимиру Путіну «подарунок», забравши шматок української землі.
Зазначимо, що Новолуганське, а також низка інших селищ, які потрапили під обстріл бойовиків, розташовані в районі так званої Світлодарської дуги – ділянки фронту, яка утворилася після відступу української армії з Дебальцевого в 2015 році. Однак в останній місяць підрозділи ЗСУ в результаті так званого «повзучого наступу» в «сірій зоні» (просторі, розташованому між передовими позиціями протиборчих сторін) звільнили населені пункти Гладосове та Травневе й зайняли низку важливих позицій у районі Горлівки.
Важливість цих позицій детально розписав один із ватажків бойовиків Ігор Безлер («Бєс»), який захопив Горлівку в 2014 році. «Підтиснуте з двох сторін позиціями ЗСУ в Травневому та Новолуганському селище Доломітне – це, м'яко кажучи, ключ до Горлівки на шляху, який в обхід Гольмівського веде до центру міста, фактично в тил. Тож плацдарм ЗСУ зайняли непоганий», – пояснив Безлер. За його словами, повернувши собі згадані населені пункти, підрозділи української армії зайняли стратегічні висоти: «Для тих, хто не в курсі: Гладосове – 181 м, Травневе – 189 м, Новолуганське – 205 м, Гольмовский – 203 м». «А ура-патріоти можуть і далі себе тішити казками про «Гладосовський котел» і абсолютно невигідні позиції, що були зайняті ЗСУ», – резюмував Безлер.
Очевидно, російські куратори бойовиків відмінно зрозуміли навислу загрозу й спробують повернути втрачені позиції. Цим і пояснюється активність противника в районі Світлодарської дуги. Проте здатність бойовиків так званого 1-го «армійського корпусу ДНР» проводити активні наступальні дії викликає великі сумніви. Як повідомив нещодавно координатор групи «Інформаційний спротив» Дмитро Тимчук, нестача особового складу в полках і бригадах 1 АК «ДНР» «становить від 70% до 40% в окремих частинах, і продовжує збільшуватися». «Деякі підрозділи існують лише на папері, оскільки в них відсутні майже 95, а то й 100% особового складу», – додав Тимчук.
У такій ситуації, якщо бойовики й вирішать наступати, то лише на дуже обмежених ділянках фронту, наприклад, у районі тієї ж Світлодарської дуги, щоб повернути собі втрачені позиції. «Великого наступу» чекати не варто, але сім'ям українських військових, які беруть участь в АТО, від цього не легше. Адже відображення навіть локальних наступальних операцій буде оплачене життями українських бійців. Наприклад, за даними штабу АТО, лише 19 грудня в боях на Донбасі загинули двоє наших військовослужбовців.
Друга причина активізації бойовиків, скоріш за все, має зовнішньополітичний характер. Нагадаємо, минулого тижня Канада включила Україну до переліку держав, з якими дозволена торгівля зброєю. Це рішення відкриває можливість для поставок в Україну західних зразків озброєнь, але не зі США, як передбачалося раніше, а з «чорного ходу», через Канаду. Таким чином, у розпорядженні українських військових може опинитися американська «летальна» зброя, в тому числі й ПТРК Javelin. Російська сторона дуже болісно ставиться до таких перспектив і неодноразово попереджала, що поставки зброї зі США призведуть до загострення на фронті. «Підвищення ставок» після канадського рішення ми спостерігаємо вже зараз – росіяни демонструють нам, що готові «тримати слово».
Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»