Смерті Ірини Ноздровської передувала ціла низка подій, які наводять нібито лише на одну версію її вбивства – помсту за справу сестри. Але заради об’єктивності розслідування й пошуку істини варто розглядати всі можливі версії загибелі правозахисниці.
Таку думку на своїй сторінці в Facebook висловила юрист, експерт-кримінолог Ганна Маляр, передає «Слово і Діло».
Юрист звернула увагу на те, що загибла неодноразово публічно заявляла про погрози, які надходили на її адресу з боку оточення засудженого Россошанського. За її повідомленням про погрози відкрили кримінальне провадження, уточнила експерт.
«Чому поліцією не була проведена профілактична робота з особами, які погрожували Ноздровській? В арсеналі поліції є найпереконливіший аргумент – притягнення до кримінальної відповідальності. Але особам, які погрожували Ірині, поліція не пояснила, де вони можуть опинитись, якщо з голови потерпілої впаде хоч одна волосина. Така роз’яснювальна робота може бути доволі ефективною, якщо поліція працює в інтересах прав потерпілого, а не злочинців», – зазначила фахівець.
За її словами, 29 грудня, через кілька годин після зникнення Ірини, її дочка звернулася до поліції. Але з невідомих причин поліція внесла заяву близьких до ЄРДР лише наступного дня, після чого розпочалися пошуки.
«Таким чином, була втрачена ціла ніч. Незрозумілими залишаються обставини, за яких знайшли тіло Ірини. Чомусь її тіло на третій день після зникнення знаходить не поліція, а пес місцевого мешканця. Тіло виявляється не десь далеко, в іншій області чи районі, а в селі, де проживала Ірина. Тобто там, де пошук мав розпочатися в першу чергу. Які заходи й методи пошуку використовувала в такому разі поліція, якщо тіло знаходять місцеві мешканці доволі швидко в абсолютно передбачуваному для криміналіста місці?», – додала Маляр.
Вона припустила, що місце, де знайшли тіло, наштовхує на думку, що його навмисне саме там поклали для якнайшвидшого виявлення.
«Місце досить відкрите, неподалік від дороги, через слабку течію тіло далеко б не знесло. Якщо це так і розрахунок був на якнайшвидше виявлення тіла, тоді це може бути, крім убивства, ще й демонстративністю задля залякування інших, ще живих людей», – пояснила кримінолог.
На її думку, злочин, імовірно, скоїли особа/особи з певними кримінальним досвідом або відповідними навичками й знаннями.
«Злочинці завбачливо позбулись одягу загиблої через наявність на ньому слідів крові та інших доказів. Труп скинули у воду, а кожна година перебування трупа у воді ускладнює подальшу експертизу», – підкреслила вона.
За її словами, чимало ознак та обставин смерті свідчать на користь насильницької смерті, а не самогубства чи нещасного випадку.
«Падіння з мосту у водойму не є поширеним способом зводити рахунки з життям. Але навіть у разі ухвалення такого рішення місце, де знайшли тіло Ірини, не підходить для таких цілей. Тіло знайдене без одягу, що також не характерно для самогубства у такий спосіб. Крім того, Ірина за кілька хвилин до зникнення розмовляла з матір'ю телефоном у нормальному психологічному стані. Версії з нещасним випадком та ДТП також невдалі через відсутність одягу та характерних для ДТП ушкоджень на тілі», – резюмувала Ганна Маляр.
Нагадаємо, Ірина Ноздровська зникла ввечері 29 грудня. 1 січня її тіло знайшли у водоймі біля села Демидів, де проживала сім'я Ірини. Судмедекспертиза встановила, що зґвалтування та суїциду не було.
Ірина Ноздровська провела власне розслідування й домоглася визнання провини племінника банкіра Дмитра Росошанського. Росошанський скоїв ДТП, в якому загинула сестра Ірини. 27 грудня Апеляційний суд залишив у силі вирок – 7 років ув'язнення.