Цими днями виповнюється три роки від початку найбільш напружених подій, пов'язаних з обороною Донецького аеропорту. Відразу після початку 2015 року навколо ДАП розгорілися найзапекліші бої. Вони завершилися тим, що бійці ЗСУ, які захищали новий термінал аеропорту, були змушені залишити об'єкт через те, що він повністю зруйнувався. Героїчна оборона ДАП завершилася 22 січня 2015 року, а його захисників за стійкість почали називати «кіборгами». Подвиг кіборгів був показаний в однойменному фільмі, що вийшов на екрани українських кінотеатрів місяць тому.
Оборона Донецького аеропорту тривала 242 дні й розпочалася 26 травня 2014 року, коли бойовики спробували захопити об'єкт, що оборонявся на той момент підрозділами 3-го кіровоградського полку спецпризначення ЗСУ, а також зенітниками з 25-ї бригади. Загалом – близько 80 українських військовослужбовців. Проти них зібрався загін бойовиків чисельністю близько 120 осіб. Він формувався на території Росії з найманців, що мають бойовий досвід Афганістану, Придністров'я, Нагірного Карабаху, а також двох чеченських кампаній. До складу загону долучилися також бойовики з Криму. Українські бійці такого бойового досвіду не мали.
Переправившись на територію України та опинившись у Донецьку, загін перейшов під командування колишнього керівника донецької «Альфи» й засновника сепаратистського бандформування «Восток» Олександра Ходаковського. У його розпорядженні перебували ще близько 30 найманців-кадировців і майже стільки ж бойовиків із бандформування «Оплот». Таким чином, зведений загін бойовиків за своєю чисельністю вдвічі перевищував захисників аеропорту.
Саме Ходаковський і спланував операцію із захоплення ДАП 26 травня 2014 року. Його задум мав один великий недолік, оскільки спирався на нібито чинні домовленості з українськими силовиками про те, що ті здадуть об'єкт без бою. Противник також розраховував, що українська сторона не захоче руйнувати аеропорт, реконструкція якого до Євро-2012 обійшлася в сотні мільйонів доларів. Однак ніхто з терористами домовлятися не збирався, та й аеропорт здавати було не можна, інакше бойовики могли б використовувати його для оперативного перекидання підкріплення з Росії.
Викликавши на допомогу авіацію, українські бійці виграли перший бій за аеропорт, завдавши противнику великих втрат. Після цього бою Донецький аеропорт майже зник зі зведень, щоб знову з'явитися восени 2014 року як арена найбільш запеклих і кровопролитних боїв. Захисників аеропорту, що відбивали наполегливі спроби бойовиків захопити об'єкт, за залізну стійкість назвали «кіборгами».
Їхній подвиг був показаний в однойменному фільмі «Кіборги», який вийшов на екрани українських кінотеатрів на початку грудня. Більшість героїв фільму з числа українських військових є збірними образами людей, що мають різні переконання, але об'єдналися навколо необхідності захищати Батьківщину в найгарячішій точці війни. Однак є у фільмі й реальні персонажі, зокрема командир роти 5-го окремого батальйону добровольчого українського корпусу «Правий сектор» Андрій Шараскін («Богема»), який з'явився в самому кінці. До війни Андрій Шараскін був театральним режисером (за що й отримав свій позивний), а під час війни був навіть змушений керувати обороною ДАП.
У фільмі «Кіборги» захисники ДАП очікують прибуття потужної зброї з Росії – важкої вогнеметної системи залпового вогню (ВВС) «Буратіно». Вона стріляє запальними або термобаричними боєприпасами, здатними випалювати все живе на площі до 40 тисяч квадратних метрів. За допомогою цієї машини бойовики розраховували розправитися зі стійкими захисниками аеропорту. Свого часу в бесіді з автором цих рядків Шараскін розповів, що захисники ДАП дійсно очікували прибуття ВВС «Буратіно», а також потужних реактивних систем залпового вогню «Смерч». Цей «подарунок», згідно з даними розвідки, очікувався 7 жовтня 2014 року, якраз до дня народження президента РФ Володимира Путіна.
Віддаючи наказ «зачистити» аеропорт, російське командування використовувало місцевих бойовиків як «гарматне м'ясо». Цей епізод також показаний у фільмі, коли снайпер найманців вбиває захопленого в полон донеччанина, якого командир кіборгів відпустив на волю. В реальності також були показові ситуації. Один із кіборгів, боєць 79-ї окремої аеромобільної бригади на ім'я Сергій, розповідав автору цих рядків, що противник намагався потрапити до нового терміналу аеропорту через тунель, який вів у підвал будівлі. Однак українські бійці замінували вхід у підвал і підірвали його. Бойовиків засипало. За словами українського бійця, ще через тиждень після цього випадку з підвалу було чути крики, проте «товариші по службі» так і не допомогли похованим заживо бойовикам.
Згодом, за словами Сергія, бойовики все ж розібрали завал і через нього потрапили до підвалу нового терміналу, підірвавши там опори, які утримують усю будівлю. Споруда завалилася, змусивши кіборгів піти звідти. 22 січня 2015 року героїчна епопея завершилася. Кіборги вистояли, не вистояв бетон.
Оборона ДАП мала як військове (українське командування розглядало аеропорт як плацдарм для можливого наступу на Донецьк), так і морально-психологічне значення саме через стійкість його захисників. Зруйнувавши новий термінал, який, до речі, абсолютно не призначався для довготривалої оборони, а навпаки, був спроектований таким чином, щоб якомога швидше залишити його в разі небезпеки, бойовики стратегічно нічого не домоглися. Українська армія, як і раніше, контролює ключові позиції в околицях аеропорту – в Пісках, Авдіївці та Опитному, а це значить, що противник у Донецьку не може почуватися в безпеці.
Наполеглива оборона ДАП стала символом героїзму та військової слави вже нової української армії. Саме на цих прикладах і слід виховувати нове покоління. А фільм «Кіборги», що розповідає лише про кілька епізодів оборони аеропорту, має покласти початок цілій серії фільмів про героїв розв'язаної проти України війни.
Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»