Верховна Рада України 9 листопада ухвалила за основу законопроект про приватизацію майна. Завдяки цьому документу держава зможе продати близько 3,5 тисяч підприємств, у тому числі збиткових. Далі першого читання законопроект поки не пройшов, нардепи й уряд вирішили, що він потребує доопрацювання. Таким чином, нове законодавство щодо приватизації, незважаючи на обіцянку Володимира Гройсмана, так і не було створене в 2017 році. «Слово і Діло» розбиралося, навіщо взагалі потрібна приватизація в Україні та як вона проходитиме.
Навіщо Україні потрібна приватизація
На приватизації держпідприємств наполягають міжнародні партнери України. Так, Міжнародний валютний фонд (МВФ) минулого року озвучував прийняття відповідного закону, як одну з чотирьох умов для отримання чергового траншу. Тепер кошти від МВФ Україна очікує отримати в 2018 році.
В Європейському парламенті також заявили, що без приватизації Україні не варто чекати інвестицій в економіку (а також без ухвалення судової та земельної реформ і створення антикорупційного суду).
Необхідність продажу держпідприємств також випливає з їхньої збитковості. «Ми маємо 3,5 тисячі державних підприємств в країні. Це абсурд, тому що ці підприємства в більшості своїй є або неефективними, або стають годівницями для корупціонерів. Моя позиція така: підприємства, що не мають державного значення й важливості, мають бути публічно продані», – заявив у березні минулого року прем'єр Володимир Гройсман.
Він зазначив, що продаж дозволить залучити в економіку інвестиції та прискорить економічне зростання.
За результатами аналізу роботи найбільших 100 державних компаній за 2016 рік з'ясувалося, що лише п'ять із них є прибутковими – це «Нафтогаз», «Укренерго», «Укргідроенерго», КБ «Південне» та Адміністрація морських портів України.
«Решта – 90 компаній, вони сукупно показують збитки, майже 10 мільярдів гривень, і показують, що управління державною власністю залишається проблемною й больовою точкою в Україні», – зазначив заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов.
Що пропонує Кабмін у новому законопроекті про приватизацію
Законопроект про приватизацію державних підприємств був розроблений Міністерством економічного розвитку і торгівлі спільно з Фондом державного майна та міжнародними експертами.
«Цей закон відкриває шлях до прозорої, конкурентної й максимально вигідної для держави приватизації. Ми з великої кількості нормативних документів зробили один, який зрозумілий інвесторам, а головне – виключає будь-які корупційні прояви», – підкреслює голова Фонду держмайна Віталій Трубаров.
Так, документ передбачає скасування чинних сьогодні законів, що регулюють сферу приватизації, і вносить правки до низки інших. Підприємства, які будуть виставлені на продаж, діляться на два види: до 250 мільйонів річного обігу – малі, після 250 – великі.
За словами Трубарова, великі підприємства продаватимуться на аукціонах із залученням аудиторських компаній, які готуватимуть для інвесторів фінансову модель підприємства й формуватимуть пропозицію стартової ціни для Фонду держмайна. Малі – продаватимуть в основному через електронні аукціони.
Нове законодавство також скорочує терміни підготовки підприємства до продажу. Для об'єктів великої приватизації – з 24 до 12 місяців, для малої приватизації – з 12 до 4 місяців. Крім того, буде заборонено протягом року після приватизації порушувати справи про банкрутство підприємств на підставах, що виникли до завершення приватизації.
Також у документі виписана можливість використовувати для іноземних інвесторів норму «англійського права». Це означає, що вчинення правочину щодо купівлі-продажу об'єктів іноземний інвестор зможе здійснити за нормами українського законодавства, а всі правовідносини, що виникають після цієї угоди, вирішуватимуться за законами іноземної держави.
За словами Нефьодова, це підвищить привабливість українських об'єктів для іноземних покупців.
«З використанням англійської права продавали свої об'єкти багато інших країн, наприклад, та ж Словаччина. Це просто підвищує довіру інвесторів. Тому що інвестор говорить: я не знаю вашого українського законодавства, я знаю англійське право, воно є загальноприйнятим у світі. Чи можна провести операцію, як це заведено в світі, а не вивчати ваші закони, тому що я вперше купую щось в Україні?», – пояснив він.
Зрозуміло, в нового законопроекту є противники у Верховній Раді. Так, нардеп Юрій Бойко пообіцяв, що «Опозиційний блок» не підтримуватиме приватизацію держмайна, а нардеп Віталій Барвіненко заявив, що голосуватиме проти приватизації й продажу стратегічно важливих об'єктів держави.
Які держпідприємства готують для приватизації
Список компаній для приватизації в 2018 році Фонд держмайна підготував у грудні. Це близько 200 підприємств із різних галузей: транспортні, хімічні, машинобудівні, сільськогосподарські, вугільні та інші.
«Зокрема, об'єднана гірничо-хімічна компанія, державна судноплавна компанія Чорноморське морське пароплавство, підприємства Львівський державний ювелірний завод і Вінницький завод Кристал, Українське Дунайське пароплавство, Президент-Готель, підприємство Акваресурс, Новопокровський комбінат хлібопродуктів», – сказав глава відомства Трубаров.
Крім того, в перспективі приватизації підлягають вугледобувні підприємства. Відповідну обіцянку давали Володимир Гройсман та міністр енергетики і вугільної промисловості Ігор Насалик.
Такі стратегічно важливі для України підприємства, як «Укрзалізниця» та «Укроборонпром», президент України Петро Порошенко обіцяв не продавати.
Загалом цьогоріч від продажу держпідприємств економіка може отримати надходження на загальну суму 22,5 млрд грн.
Що може піти не так з приватизацією
Незважаючи на заявлені 22,5 млрд грн прибутку від продажу підприємств у 2018 році, за фактом сума може виявитися набагато меншою. Як свідчать дані, наприклад, в 2016 році прибуток від приватизації склав менш ніж 1% від запланованого. Передбачений прибуток у 2014 і 2015 роках мав скласти 17 млрд грн, в 2016-му – 17,1 млрд грн. Замість цього держава отримала 447 млн грн, в 2015-му – 167 млн грн.
З кількістю приватизованих підприємств за минулі кілька років також усе не було гаразд. У 2014 році замість 164 об'єктів були продані лише 100, у 2015 році – замість 342 об'єктів приватизували 117, а в 2016-му Україна продала лише 140 об'єктів з 450 запланованих.
Економічні експерти також налаштовані не дуже позитивно. Експерт економічних програм Центру Разумкова Володимир Сіденко вважає, що в нинішніх умовах для України доцільніше було б почати модернізацію держоб'єктів, а не продавати їх.
«Довгі роки відсутності інвестицій, відсутність модернізаційних процесів на відповідних виробництвах значною мірою знецінили той капітал, який виставляється сьогодні урядом на продаж», – зазначив Сіденко.
Своєю чергою політтехнолог Тарас Загородній вважає, що від проведення приватизації виграють лише чиновники: «Приватизація у нас йде вже понад 20 років. У нас уже 80% активів давно приватизовані. Чому тоді корупція лише зростає? Особливо корупція розцвіла за «демократа» й «західника» Ющенка? Напевно, питання в якості державного управління, на яке таке керівництво просто не тягне? А в результаті такої «приватизації» виграють лише ті, хто при владі».
На жаль, мінуси й позитивні сторони приватизації-2018 ми зможемо побачити не раніше ніж через рік. У разі, якщо держава зможе продати підприємства за максимальною ціною, бюджет отримає більш ніж 22 мільярди гривень. Однак статистика свідчить про те, що за останні роки Україна жодного разу не отримала від приватизації очікуваного прибутку.
Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»