Начальник департаменту кіберполіції Національної поліції України Сергій Демедюк в інтерв'ю «Економічній правді», розповідаючи про фантастичні заробітки шахраїв, які телефонують з в'язниць незнайомим людям, повідомляють, що їх родич нібито потрапив до поліції, і терміново потрібні гроші для його звільнення, повідомив, що часто жертви такого обману забирають свої заяви з поліції, тому правоохоронці змушені припиняти розслідування.
«Всі шахрайства є злочинами приватного звинувачення. Поки є заява потерпілого, доти ми можемо притягувати злочинців до відповідальності. Після затримання шахраї витрачають свої заощадження на покриття збитків осіб, які подали скарги до правоохоронних органів. Ціль шахраїв — зробити так, щоб потерпілі забрали свої заяви. У більшості випадків їм це вдається», - сказав начальник департаменту кіберполіції.
Невже все так просто: шахраям достатньо домовитися з жертвою, трохи їй заплатити, і можна не відповідати за законом за вчинений злочин, а можливо, і безперешкодно продовжувати обдурювати інших простаків? Однак, як бути з кримінальним кодексом України, в якому є стаття «Шахрайство», що передбачає покарання: за дрібне шахрайство - до трьох років тюремного ув'язнення, а за велике або вчинене організованою групою - до 12 років в'язниці. Чи можуть шахраї відкупитися від своїх жертв і уникнути покарання, «Слово і Діло» розпитало адвоката Столичної колегії адвокатів Геннадія Дубова.
«Статті приватного обвинувачення (їх перелік міститься в ст. 477 КПК) відрізняються тим, що кримінальне провадження за ними порушується тільки за заявою потерпілих і воно може бути припинено в зв'язку з примиренням сторін. Є в цьому переліку і ст.190 «Шахрайство», але із застереженням: розслідування може бути припинено за бажанням заявника, за умови, що шахрайство було скоєно близькими родичами, чоловіком, дружиною або найманим робітником у відношенні свого наймача. А ось шахраї, які телефонують з в'язниць і вимагають гроші нібито за звільнення з поліції, не мають жодного стосунку до приватного обвинувачення», - пояснив юрист.
Тобто слідчий або прокурор зобов'язані ініціювати кримінальне провадження та расслідувати його за законом, незалежно від бажання або небажання жертви.
«Потерпілі можуть «забрати» з поліції свою заяву і навіть написати, що вони не мають претензій до обвинуваченого, але це не є підставою для закриття кримінального провадження в переважній кількості випадків. У кримінальних провадженнях в формі приватного обвинувачення розслідування дійсно починається тільки за заявою потерпілого і може бути припинено в зв'язку з примиренням сторін. Однак можливість застосування такого підходу досить сильно обмежена законом і в основному стосується лише злочинів невеликої тяжкості, або випадків вчинення деяких більш серйозних злочинів близькими потерпілого.
«Основний масив злочинів, включаючи майже всі можливі варіанти шахрайства, розслідуються в формі публічного обвинувачення. В такому випадку «відкликання» заяви і відшкодування збитку може бути враховано судом як пом'якшувальна обставина, але ніяк не впливає на подальше досудове розслідування. Так само як і не звільняє від покарання. У певних випадках, можливо також укладення угоди про примирення, яка, втім, також не дає можливості повністю уникнути відповідальності», - підкреслив Геннадій Дубов.
За словами юриста, реальні приводи для закриття кримінального провадження, можуть бути різними: правоохоронці не побачили наявності складу злочину, не змогли або не захотіли довести провину підозрюваного, але що стосується припинення розслідування шахрайства через те, що заявник «забрав» заяву - це явно не законно і б'є в основу всієї логіки кримінального та кримінально-процесуального права. Виходить, що таким чином можна закрити будь-яке кримінальне провадження - вбивство, грабіж, розкрадання в особливо великих розмірах - тільки тому, що потерпілий передумав.
Можливо, начальник кіберполіції не зовсім добре розібрався в КПК, адже він так і сказав в інтерв'ю: «Департамент кіберполіції - новий підрозділ Національної поліції. Він тільки формується, проте з кожним роком набуває більшого досвіду, напрацьовує методологію, отримує знання від зарубіжних партнерів». Але якщо припустити, що в Нацполіції масово незаконно припиняють розслідування, виходячи з логіки «немає заяви – немає справи», то мабуть пора щось змінювати в самій Нацполіції.
Раніше «Слово і Діло» повідомляло про те, що через хакерські атаки були вкрадені особисті дані учасників АТО.