Після того, як народні депутати вчергове вирішили спробувати скасувати кримінальну відповідальність чиновників за незаконне збагачення, громадські діячи та юристи забили на сполох. В зареєстрованому у Верховній Раді проекті закону про внесення зміни до статті 368-2 Кримінального кодексу України депутати пропонують звільнити чиновників від відповідальності за набуття або передачу іншим особам статків, походження яких вони не можуть пояснити.
Законопроект, який ініціювали народні депутати Владислав Данилін та Олександр Кірш («Народний фронт»), Геннадій Чекіта та Андрій Шинькович (БПП), пропонує встановити відповідальність чиновника виключно за незаконне набуття майна – наприклад, без належної угоди або довіреностей від власників майна.
«Таким чином, придбання державними службовцями автівок та квартир, що коштують у сотні разів більше за їхній офіційний заробіток, якщо це зроблено офіційно, скажімо, в автосалоні, не передбачатиме кримінальної відповідальності, якщо законопроект буде ухвалений парламентом», – наголосила керівник юридичного відділу Центру протидії корупції Олена Щербань.
За її словами, зараз стаття за незаконне збагачення передбачає покарання від двох до десяти років позбавлення волі за придбання майна, вартість якого не відповідає офіційним доходам його сім′ї. Крім того, законопроект №7499 також легалізує приховування корупційного майна чиновників через оформлення його на третіх осіб.
Але якщо дивитися на цю ситуацію суто з точки зору юриспруденції, то ситуація все-таки дещо неоднозначна: є проблема співвідношення статі про незаконне збагачення з презумпцією невинуватості, яка передбачає, що особа не зобов’язана доводити свою невинуватість, оскільки це має робити держава. Про це «Слову і Ділу» розповів експерт із Конституційного права Олександр Москалюк.
«Фактично, стаття 368-2 «Незаконне збагачення» виходить із того, що особа має доводити законність своїх статків. У ідеалі потрібно було під час підготовки цієї норми закону внести зміни до Конституції, де вказати, що презумпція невинуватості не поширюється на незаконне збагачення», – пояснив юрист.
Наразі в Конституційному суді перебуває подання, яке передбачає визнання цієї норми неконституційною.
Але питання в тому, чому депутати не привели у відповідність законодавство ще на етапі його підготовки, а вирішили зайнятися цим саме тоді, коли потрібно подавати чергові декларації про доходи.
«Мета цього законопроекту абсолютно зрозуміла – це виключення й фактично деформація статті про незаконне збагачення. Як «Народний фронт» і БПП, так і представники інших фракцій підпадають під дію цього положення, щоб унеможливити притягнення посадових осіб, зокрема політичної еліти до кримінальної відповідальності, вже неодноразово намагалися різними законопроектами виключити цю норму», – сказала «Слову і Ділу» експерт «Реанімаційного пакета реформ» Злата Симоненко.
«У пояснювальній записці до цього законопроекту можна побачити декілька посилань на Конституцію України, його автори пишуть про тягар доведення провини, але конкретного юридичного обґрунтування, що саме стало підставою необхідності ухвалення такого законопроекту, не зазначають. До того ж законопроект подали депутати, які взагалі не спеціалізуються на кримінальному або антикорупційному законодавстві», – підкреслює юрист.
На думку Симоненко, на тлі процесу створення антикорупційного суду скасування кримінальної відповідальності за незаконне збагачення буде виглядати надто зухвало перед міжнародними партнерами. Адже кримінальна відповідальність за незаконне збагачення була запроваджена в 2015 році на вимогу ЄС щодо плану дій із візової лібералізації, а також одним із зобов’язань України перед МВФ, закріплених меморандумом.
«Якщо цього пленарного тижня цей законопроект встигнуть включити до порядку денного, то буде зрозуміло, що в залі вже ухвалили якесь рішення. Щоправда, можна буде оскаржувати процедуру ухвалення: законопроект не був у порядку денному, президент його не визначав як невідкладний, до того ж він порушує більшість угод, які були укладені з ЄС з метою отримання безвізу. Але, на мою думку, це питання більш суспільне. Чи будуть готові люди до таких змін законодавства?», – каже експерт.
«Маємо яскравий приклад Румунії, де нещодавно були масштабні демонстрації в столиці після спроби депутатів декриміналізувати корупційні злочини. І люди вийшли на вулицю. В нашому випадку розраховувати на судову або правоохоронну систему не доводиться. Єдине – це показати владі, що суспільство не готове приймати такі зміни», – вважає Злата Симоненко.
Як відомо, з 1 січня 2018 року в Україні стартував новий етап електронного декларування.
Раніше працівниця НАЗК заявила, що НАЗК та АП фальсифікують результати перевірок декларацій.