Цього тижня стало відомо про завершення терміну дії мандата місії ОБСЄ в Україні. Її повноваження закінчуються вже в березні 2018 року, після чого необхідне спільне рішення всіх її членів для продовження роботи місії. На сьогодні Україна не може дозволити собі відмовитися від послуг іноземних спостерігачів, але вже зараз зрозуміло, що найбільша суперечка розгорнеться навколо присутності росіян у складі місії.
Про завершення роботи представників ОБСЄ в Україні заявив на початку тижня перший заступник голови Спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ в Україні Александр Хуг. Спілкуючись у Маріуполі з місцевими мешканцями, він зазначив, що мандат завершується в березні 2018 року, після чого необхідне спільне рішення всіх членів ОБСЄ для його продовження. Хуг також нагадав, що свою роботу місія розпочала ще 21 березня 2014 року (до початку бойових дій на Донбасі, але вже після анексії Криму), на запрошення української сторони. Відтоді зміни мандата стосувалися лише кількості її учасників, та й то в бік збільшення.
Станом на вересень 2017 року до складу місії ОБСЄ в Україні входять 1085 осіб. З них 616 осіб, у тому числі 529 чоловіків і 87 жінок, є спостерігачами. Більшість спостерігачів – 550 працівників – зосереджені на сході країни, де займаються моніторингом поточної ситуації й складають відповідні звіти. Зокрема, про те, як сторони конфлікту дотримуються умов Мінських угод, здійснюють відведення техніки від лінії зіткнення й підтримують режим тиші. Функції розведення протиборчих сторін і встановлення миру в регіоні до обов'язків спостерігачів ОБСЄ не належать.
Якість роботи СММ ОБСЄ на Донбасі неодноразово викликала нарікання. Наприклад, військовослужбовці ЗСУ на передовій розповіли «Слову і Ділу» про те, що спостерігачі ОБСЄ помічають не всі факти порушень з боку бойовиків або повідомляють про це без конкретики. В зв'язку з цим широкої популярності набув інтернет-мем: «Іноді й ОБСЄ щось бачить». Він також свідчить про те, що міжнародні спостерігачі фіксують далеко не всі порушення перемир'я з боку бандформувань і російських найманців.
Така «вибірковість» пов'язується зі значною присутністю в складі місії представників Росії. Відзначимо, що своїх спостерігачів до складу СММ ОБСЄ в Україні делегували 44 держави. Найбільше представництво станом на вересень 2017 року мали США – 59 осіб, Велика Британія – 46 і Росія – 36 фахівців. Причому українська сторона раніше вже вказувала на те, що розширення складу учасників місії ОБСЄ України відбувалося якраз за рахунок збільшення представництва таких країн, як Росія, Білорусь і Сербія.
Присутність росіян у складі СММ ОБСЄ, схоже, й стане головною проблемою під час вирішення питання про продовження мандата місії. «Після того, як президент підпише закон про реінтеграцію Донбасу, в якому Росія визнана агресором, перебування російських спостерігачів ОБСЄ, на мою думку, буде неможливим», – заявив «Слову і Ділу» народний депутат від фракції БПП, член комітету ВР з питань національної безпеки і оборони Олександр Бригинець. Він уточнив, що це становить проблему перш за все для самої організації, оскільки в ОБСЄ рішення ухвалюються консенсусом, а Росія може «влаштувати істерику», якщо її представників не пускатимуть в Україну.
Водночас, якщо продовжити мандат не вдасться, це стане проблемою й для української сторони. Військові зазначають, що з відходом іноземних спостерігачів бойовики почуватимуться безкарно, а у Верховній Раді вказують, що присутність місії допомагає Україні ефективніше протистояти в інформаційній війні проти Росії. «Оскільки інформаційні можливості Росії на порядок вищі, ніж України, без об'єктивної інформації ОБСЄ ми б програли інформаційну сферу ... Звіти ОБСЄ викликають більше довіри, ніж пропагандистські повідомлення ЗМІ Росії», – пояснив «Слову і Ділу» народний депутат від фракції «Самопомочі», член комітету ВР з питань національної безпеки і оборони Тарас Пастух.
Саме тому Україні вигідно продовження роботи СММ ОБСЄ, заради чого, судячи з усього, доведеться йти на певні компроміси, в тому числі й щодо російських спостерігачів. Кращою альтернативою є лише введення миротворчого контингенту ООН на Донбас, але переговорний процес із цього приводу ще триває. Перш ніж «блакитні каски» з'являться на території України, пройде чимало часу: адже навіть якщо про прийнятним формат роботи місії ООН вдасться домовитися найближчими тижнями, то лише підготовка до введення контингенту технічно забере не менш ніж півроку. А це означає, що миротворці ООН, за найсприятливіших обставин, можуть з'явитися в нашій країні хіба що восени.
Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»