Однією з головних тем Всесвітнього економічного форуму в Давосі було обговорення статусу новітніх криптовалют. Більшість світових лідерів скептично ставляться до цього явища, адже криптовалюти кидають виклик усій нинішній фінансовій системі – їх неможливо контролювати з якогось єдиного центру.
За останні роки популярність криптовалют зросла в сотні разів. Вкладати в «майнінг», як і в самі криптовалюти як засіб накопичення та інвестування, почали мільйони людей. Економісти вказують на те, що передбачати майбутнє криптовалют – занадто невдячна справа, а вкладати гроші в ці електронно-цифрові активи дуже ризиковано.
Найпопулярніша в світі криптовалюта – біткойн – може за кілька днів підвищити свою цінність на кілька десятків відсотків і так само – подешевшати. Щоразу такі «гойдалки» курсу біткойна пов’язані з новинами від конкретного уряду щодо його можливої подальшої долі. Поки що світові тенденції свідчать про те, що і сам процес видобутку, і торгівлю криптовалютами намагаються якось перевести на зрозумілі економічні рельси. Тобто оподаткувати «майнерів» або зовсім заборонити їхню діяльність, створити низку перепон для вільного обігу біткойнів.
Втім, усі ці ризики не зупиняють ані потенційних інвесторів, ані пересічних громадян у прагненні збагатитись. Експерти вказують на те, що це одна з ознак «мильної бульбашки». Футурологи більш песимістичні в прогнозах і вже зараз звинувачують «майнерів» у невиправданій витраті енергетичних ресурсів планети, щоб здобути примарну вартість криптовалюти. Адже головною вартістю біткойна є одиниця вираховувальних потужностей енергії, за яку він був видобутий. А гарантією безпеки – договором між продавцем і покупцем – технологія блокчейну, яка забезпечує неможливість втручання будь-якого іншого контрагента в операцію з придбання чи відчуження криптовалюти.
Та найбільші ризики полягають навіть не в підриві підвалин сучасної системи фінансових відносин у світі. За допомогою біткойнів створюється альтернативний майданчик для легалізації будь-яких інших капіталів, що з тих чи інших причин неможливо реалізувати в традиційній фінансовій системі. Одна із загроз – це корупційні кошти різного походження, які тепер можна легко інвестувати в криптовалюту й, таким чином, створити цифрову «офшорну гавань» для подальшої легалізації своїх статків. І що цікаво – Україна й тут може проявити себе як одна з найбільш корумпованих країн світу.
Критика криптовалют
Учасники цьогорічного форуму в Давосі достатньо жорстко відреагували на ризики, пов’язані із ерою криптовалют, що настає. Так, директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард вважає, що «майнінг» біткойнів – зло для енергетики. «Якщо все триватиме в тому ж дусі, то в 2018 році ця система споживатиме стільки ж електрики, скільки Аргентина», – заявила Лагард. Такі тенденції, на її думку, перш за все загрожують клімату планети, адже в гонитві за збагаченням «майнери» використовують щоразу дедалі більше електроенергії, що врешті-решт призведе до енергетичної кризи.
Мультимільярдер Джордж Сорос взагалі не вбачає в біткойнах традиційної валюти. Саме через постійні коливання курсу криптовалют вони, на думку Сороса, не можуть бути ані надійним джерелом для інвестування та накопичення, ані засобом для розрахунку. Але найцікавіше те, що Сорос вбачає в криптовалютах можливість для світових диктаторів та корупціонерів зберегти свої статки на «чорний день».
Проти наступу криптовалют виступили чиновники з Китаю. Так, заступник голови Комісії з регулювання цінних паперів Китаю Фанг Ксінгхай зазначив, що біткойн та інші криптовалюти ще мають довести свою цінність для економіки, а самі цифрові гроші не є вільно конвертованою валютою. Він зазначив, що саме через значні ризики для економіки Центробанк Китаю заборонив торгівлю біткойнами в цій країні.
Щоправда, таку думку поділяють не всі уряди країн світу. Так, у США визнали можливість торгувати біткойнами на товарних біржах. В Японії пішли ще далі й визнали біткойн платіжною одиницею, тобто передбачена можливість оплати тих чи інших послуг чи товарів за цифрову валюту. Втім, поки що криптовалюта не може бути вільно конвертованою валютою.
«Мильна бульбашка» біткойна?
У грудні минулого року сумарна вартість ринку криптовалют вперше перевищила 500 мільярдів доларів і продовжила зростати. Однак це найбільш нестабільний ринок, з огляду на високі ризики коливання вартості біткойна та інших криптовалют.
Так, наприклад, за один день 16 січня біткойн втратив у вартості майже 12% на тлі новин про запровадження нових обмежувальних заходів урядами Китаю та Південної Кореї. Капіталізація ринку криптовалют за одну добу впала з показника у 650 мільярдів доларів до 569 мільярдів.
Головне питання, яке турбує пересічного інвестора, чи є криптовалюти черговою «мильною бульбашкою». Адже те, що вони не мають єдиного регулятора, а питання довіри до центробанків замінила технологія блокчейну, начебто і є доказом того, що ми стоїмо на порозі фінансової революції.
До слова, уряди кількох країн уже замислилися над тим, щоб випускати так звані «національні криптовалюти», щоб мати бодай якийсь зиск із власників електронних грошей. У Центробанку ФРН говорять про те, що для регуляції світового ринку криптовалют потрібно створювати наднаціональний фінансовий орган, адже кожна країна самотужки не зможе впоратися із створенням ефективних заходів контролю над засиллям біткойнів.
Україна (не)криптовалютна
В Україні біткойни та інші криптовалюти і не дозволені, і не заборонені. Регулятори фінансового ринку відмовилися визнавати криптовалюти легальним грошовим засобом в Україні.
Втім, це не означає, що на державному рівні відмовилися від ідеї регулювання ринку криптовалют. У серпні 2017 року була створена урядова робоча група, до якої увійшли представники Мінфіну та Державної фіскальної служби. Робоча група має виробити механізми узаконення обороту криптовалют на території України, але поки жодних рішень ухвалено не було.
У жовтні 2017-го легалізувати та унормувати ринок криптовалют взялися й народні депутати, підготувавши відповідний законопроект №7183 «Про обіг криптовалют в Україні». «За даними багатьох міжнародних ЗМІ, Україна належить до країн-лідерів у сфері застосування криптовалюти й технології блокчейн та є ідеальним місцем для розвитку новітніх технологій. Застосування криптовалюти вплине на низку позитивних змін як для економіки країни так і для розвитку науково-технічного прогресу, а саме: створення та розвиток нового економічного сектору в Україні, створення робочих місць, збільшення обсягу надходження податків до бюджету. Таким чином, зазначений законопроект дозволить залучити багатомільйонні міжнародні інвестиції в Україну для розвитку малого, середнього та великого бізнесу, що, своєю чергою, позитивно вплине на економічний клімат усередині держави, дозволить зміцнити національну валюту та збільшити ВВП», – йдеться в пояснювальній записці до законопроекту. Документ перебуває на розгляді у профільному комітеті з питань фінансової політики і банківської діяльності.
Не залишили поза увагою питання державного контролю за криптовалютами й на рівні РНБО. Так, у відповідному рішенні Ради з нацбезпеки та оборони йдеться про те, що відсутність зовнішнього та внутрішнього контролю за обігом криптовалюти й анонімність розрахунків створює потенційні передумови для їх використання з метою легалізації грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, і дає можливість фінансування тероризму, зокрема на окупованих територіях України. «Рішенням Національного координаційного центру кібербезпеки було доручено відповідним органам влади створити робочу групу для напрацювання нормативно-правових пропозицій для регулювання цього питання; визначення державного регулятора й порядку функціонування ринку криптовалют; порядку проведення моніторингу транзакцій із використанням криптовалют та ідентифікації суб'єктів криптовалютних операцій, а також порядку оподаткування доходів від здійснення криптовалютних операцій відповідно до вимог законодавства України. Національним банком України опрацьовується питання доцільності випуску власної криптовалюти», – йдеться в повідомленні РНБО.
І поки чиновники з’ясовують, як врегулювати сферу криптовалют в Україні, підприємливі громадяни вже винайшли спосіб, як познайомити ближче пересічних українців із новими методами інвестування в біткойн. Так, ще восени в Києві з’явилися перші шість криптоматів – біткойн-терміналів, в яких усі охочі можуть обміняти гривні на цифрові гроші. Оскільки де-юре криптовалют в Україні не існує, жодних ліценцій для встановлення таких терміналів купувати не потрібно. А значить, встановити таке обладнання може кожен охочий і заробляти на ньому.
Можливість для легалізації корупційних доходів
Криптовалюти не мають жодного правового статусу в Україні. А їх використання не є забороненим. І питання легалізації корупційних статків у такому разі стає досить актуальним.
Біткойни та інші криптовалюти зазначають у своїх декларація народні депутати та чиновники. Криптовалюта – нематеріальний актив, тому зазначати їхню точну вартість необов’язково. Жодних роз'яснень з цього приводу не надавали й у НАЗК. Тож у декларанта відсутній обов'язок декларувати біткойни. Однак поки біткойн не визнаний грошима, він має ознаки нематеріального активу, тому багато хто з декларантів вносить його до відповідного розділу декларації (розділ 8 «Нематеріальні активи»).
Загалом, за підрахунками платформи з роботи з відкритими даними Opendatabot, українські чиновники задекларували понад 34 тисяч біткоїнів. Зважаючи, що нині вартість одного біткойна еквівалентна 11 тисячам доларів, декларанти акумулювали чималі статки в криптовалютах – 374 мільйони доларів, або понад 1 мільярд гривень.
І поки ми стежимо за традиційними методами виявлення корупційних накопичень, проконтролювати чи покарати когось за корупцію з біткойнами не можливо. Схоже, в наступних деклараціях чиновників ми можемо побачити ще більше даних про криптовалюти. І навіть якщо офіційні органи влади спробують встановити контроль чи заборонити криптовалюти на території України, навряд чи ці заходи будуть ефективними. Тож у нову цифрову еру в українських чиновників та можновладців з'являються нові способи для накопичення та легалізації своїх корупційних статків. І як боротися з таким видом зловживань, поки невідомо.
Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»