«Штурмовики», «патріоти», «гопники», «картинка для Кремля», «санітари вулиць» – як тільки не називали новоявлених дружинників за кілька днів після їхнього несподіваного маршу в центрі Києва. Цей захід не анонсувався, але відео «маршу» та «присяги» подивилися десятки тисяч людей. Емоції в людей це викликало найрізноманітніші, байдужим, схоже, не залишився ніхто.
Це черговий експеримент міністра внутрішніх справ Арсена Авакова? Він готує переворот, лякає політичних конкурентів, набирає бали для свого проекту на майбутніх виборах? Будь-яку версію не можна відкидати. Втім, і занадто серйозно до цього ставитися також не варто: один із його експериментів нещодавно безславно закінчився – похід Іллі Киви в керівництво Соцпартії, звідки він був дуже швидко з ганьбою вигнаний.
Тіньова поліція?
Створення паралельних державним силових структур – це серйозна заявка на владу. Достатньо лише нагадати, що підтримка Ігорем Коломойським добровольчих загонів у АТО в перші місяці російської агресії призвела до звинувачень його в створенні «приватної армії». В тому числі й через це його відставка згодом із посади дніпропетровського губернатора мало кого здивувала. Але при цьому не вони, а саме міліцейські батальйони на передовій творили найжорстокіше свавілля, й приклад «Торнадо» навіть не найпоказовіший, проте голова МВС уже майже 4 роки спокійно сидить у своєму кріслі й чутки про його відставку, що періодично з'являються, лише підкреслюють міцність його положення.
Все-таки питань у цій історії набагато більше, ніж відповідей, а версій і гіпотез – ще більше. Чому всі звернули увагу на «Національні дружини» лише цієї неділі, адже вони існують уже рік? Автор цих рядків уже відзначав раніше активність міністра Авакова в створенні тоді ще «Громадянського корпусу «Азов». Вихідцем з однойменного батальйону є заступник голови Нацполіції Вадим Троян, що, як ми припускали раніше, не очолив Нацполіцію саме тому, що приділяє багато часу справам «Азова». Чому в Авакова та його оточення є час і ентузіазм для створення якоїсь «тіньової поліції», а реформа поліції офіційної, можна констатувати, завершилася провалом? Чи можливо, що це випадковість? Чіткої відповіді немає.
Маски-шоу
Трансформація «громадянського» корпусу в силовий почалася не вчора. Те, як виглядають тепер «Національні дружини», вселяє обґрунтовані побоювання. «Членами» дружин їх точно не назвеш – набагато більше підходить слово «бійці» (якщо не «бойовики»): обличчя приховані під масками (?!), на всіх однакова форма, дуже схожа на ту, яку носив сумнозвісний «Беркут». Чи мають вони зброю? Напевно. Багато з них, скоріш за все, пройшли бойову підготовку в рядах «Азова» на передовій і на його базах у тилу. Нагородної зброї Аваков роздав за ці роки не на один такий корпус. Злі язики стверджують, що отримати нагородну зброю (вогнепальну, наприклад, потужний «Глок») можна і за купівлю меблів для райвідділу поліції, і зовсім без будь-яких заслуг – за гроші (але це тема для окремої публікації).
Керівники цих дивних структур (нардеп Андрій Білецький, лідер дружинників Ігор Михайленко, представник «Національного корпусу» Роман Чернишов) говорять про те, що дружинники покликані підтримувати порядок на наших вулицях. У коментарі «Громадському радіо» Чернишов заявив: «Це добровільне об'єднання з підтримання порядку на вулицях, патрулювання вулиць, протидії алко- та наркопритонам і взагалі для допомоги там, де державні органи або не можуть, або не хочуть допомагати українському суспільству» ... Тобто, панове, це ваш патрон Аваков «або не може, або не хоче допомагати українському суспільству» як міністр внутрішніх справ?! Вибачте, а Нацполіцію створювали на наші гроші для чого? Чому туди потрапляють люди, які замість наведення порядку фігурують у скандалах із надмірним застосуванням сили (аж до вбивства громадян), або ж демонструють цілковиту безпорадність: то приїжджають на виклик через годину, то не в змозі припинити правопорушення лише тому, що не можуть зрозуміти, в чому ж полягає порушення через повне незнання законів? Для того, щоб протиставити себе поліції (щоб заявити про себе), «азовці» вже влаштовували сутички під час пікетів Сбербанку та під стінами Верховної Ради. Боротьба майже нанайських – у нашій ситуації аваковських – «хлопчиків»?
І чому новоявлені «дружинники» в масках?! Може тому, що багато хто міг би в них впізнати бойовиків, які брали участь у війнах забудовників або в щоденних рейдерських атаках у всій країні? Героїня Ірини Муравйової з незабутнього фільму «Найчарівніша й найпривабливіша» не боялася відкрито піти проти хуліганів і навіть знешкодити їх спільно з немолодою напарницею. А кого знешкодили за рік ці хлопці? Інформації про це НУЛЬ.
Підготовка перевороту
Прихильники Авакова самі ж вимовляють вголос словосполучення «підготовка перевороту», щоб вголос же й посміятися над версією про те, що вони до цього причетні. Це дуже ефективна тактика: дати суспільству, де сильно зріс запит на «сильну руку», сигнал про те, що необхідна сила вже є – зібрана в численні загони, організована та дисциплінована. Відповідно, за законом збереження енергії, відсоток довіри, який сильно впав серед громадян до поліції, може перетекти до таких ось дружинників і, само собою, до їхніх політичних керівників. А ті чітко зазначили, що анонімні дружинники – це силове крило політичної партії «Національний корпус».
Зрозуміло, під час перегляду відео маршу «дружинників» багато хто пригадав штурмовиків Гітлера на зорі його приходу до влади. Власне, вони ж сильно йому в цьому й допомогли. Відкриваємо історичний нарис і читаємо: «У серпні 1921 року колишній лейтенант кайзерівського військово-морського флоту Ганс Ульріх Клінцш прийняв керівництво добровільним націонал-соціалістичним «Загом оборони та пропаганди». До його завдань належали пропаганда ідей нацизму, збір коштів до фонду партії, поширення нацистської літератури, охорона зборів, мітингів, штаб-квартир партії від нападів політичних противників. У листопаді 1921 року загін отримав «бойове хрещення», вступивши в бій із комуністами, які намагалися зірвати мітинг нацистів у Мюнхені. Незважаючи на невелику чисельність, майбутні штурмовики розбили ніс не одному комуністу. Після цього бойове об'єднання добровольців було перейменоване на «штурмові загони».
Комуністи наші вже давно під забороною, а ось із занадто активними прихильниками Міхеіла Саакашвілі, що допомагають йому навіть вириватися з рук силовиків, які його затримали, «дружинники» цілком можуть вступити в сутичку й будуть навіть нібито праві – допомагають правоохоронцям доправити підозрюваного до відділку (до СІЗО, до суду). З огляду на напружені відносини Авакова та Саакашвілі, а також невблаганне наближення виборів, ми цілком можемо стати свідками таких силових «перформенсів». Якщо «азовців» поганяють «ляшківці», то багатьом глядачам також може сподобатися така картинка. Та мало як ще можна заробити політичні бали, використовуючи силу нібито на благо суспільства – можна рік поганяти алконавтів із наших дворів і розбити кілька десятків ігрових автоматів у підпільних казино. Але як би хто не планував використовувати новоявлених «штурмовиків», їм потрібно пам'ятати про історичний досвід: після тріумфу їхніх попередників у Німеччині на початку 20-х років минулого століття настала «Ніч довгих ножів» у 1934-му, коли за наказом Гітлера вище керівництво штурмовиків було знищене, а сама організація втратила роль провідної політичної сили Німеччини. Тільки ось хто в нас враховує історичний досвід? ...
Але є в зв'язку з цим і найголовніше питання, відповідь на яке мені особисто очевидна: чому можновладці спокійно йдуть на створення напівлегальних силових загонів під приводом захисту нас із вами, але при цьому категорично не хочуть легалізувати зброю для самооборони громадян? Як у тій же Швейцарії. Адже, до речі, жоден зареєстрований «ствол» у нас не відзначився ані на Майдані, ані після того. Та тому, що наша безпека насправді хвилює їх незрівнянно менше, ніж власні політичні перспективи.
Максим Кречетов, спеціально для «Слова і Діла»