Після недільного маршу членів «Національних дружин» вулицями Києва та гучної заяви лідера «Нацкорпусу» Андрія Білецького про те, що активісти щодня «виходять на патрулювання вулиць міст України та борються з наркоторгівлею й алкогольним геноцидом українського народу», деякі представники цього народу відверто злякалися.
Чи мають право активісти «Національних дружин» застосовувати силу або зброю для припинення правопорушень, яким є правовий статус цих організацій та за які дії вони можуть нести відповідальність, «Слово і Діло» розпитало юриста Андрія Вігірінського.
«Активісти «Національних дружин» наділені тими ж повноваженнями, як і будь-яка фізична особа. Тому що правовий статус цих утворень – громадські організації. Іншої законодавчої форми немає. Оскільки діяльність таких дружин добровільна, то вони не можуть утворити ТОВ чи будь який суб’єкт господарвання, не направлений на отримання прибутку. В межах громадьської організації вони можуть створювати логотипи чи знаки відмінності від схожих організацій», – пояснив юрист.
За його словами, «Національні дружини» можуть отримати дозвіл на зброю, але застосовувати її виключно як фізичні особи.
«Зважаючи на те, що вони не є спеціалізованим органом, який має право використовувати спецзасоби чи зброю, фактично кожен член організації може отримати дозвіл на носіння того ж газового пістолету, але з правом фізичної особи. Проте вони не мають права самостійно здійснювати охорону громадського порядку, приміщень чи власної безпеки фізичних осіб – це не входить у сферу діяльності громадської організації», – зауважив Вігірінський.
Патрулювати вулиці активісти можуть лише в присутності правоохоронців.
«Патрулює поліцейський. Це його робота. А учасник «Національних дружин» виходить на супровід працівника Нацполіції. Якщо під патрулюванням мати на увазі припинення правопорушення, то зрозуміло, що воно має відбуватися в супроводі працівника Нацполіції», – зазначив юрист.
«Вони не мають якогось особливого мандата чи правового статусу. Якщо йдеться про перевищення меж необхідної оборони, застосування сили, використання спецзасобів без дозволу чи будь-які інші правопорушення, то активіста-дружинника можна притягнути до кримінальної відповідальності», – сказав Вігірінський.
Отже, виходить, що в активістів «Національних дружин» не ширші повноваження, ніж у «Товариства захисту метеликів» чи будь-якої іншої громадської організації. За словами юриста, дружинники мають право затримати грабіжника, який вирвав сумочку в жінки на вулиці або припинити інше правопорушення, але за умови, що відразу ж буде викликатися наряд патрульної поліції, яка має повноваження оформляти протокол і здійснювати досудове розслідування.
«Активіст «Національної дружини» – це фізична особа, що немає ані прав, ані повноважень, щоб, наприклад, зареєструвати вашу заяву. Максимум, що вони можуть виконувати – це спостерігати та повідомляти про факти, які стали їм відомі під час патрулювання», – зазначив експерт.
«Якби статус муніципальної поліції був повною мірою легалізований, то ці люди могли б вступити до її лав. Але цього в нас поки немає. Служити в органах внутрішніх справ і бути суб’єктами корупційних діянь вони також не хочуть. До того ж у працівників Нацполіції є чітко окреслені права та обов’язки. А дружинники виходять на вулиці виключно на добровільних засадах – сьогодні хоче, а завтра вже ні», – підкреслив юрист, додавши, що на відміну від поліцейських, які проходять тестування на профпридатність та психічну адекватність, дружинників ніхто не перевірятиме.
Щодо заяв про те, що активісти боротимуться проти алко- та наркопритонів, то тут Вігірінський також досить скептично оцінює потенціал дружинників.
«Наркопритон зазвичай розташований у якомусь будинку чи квартирі. Дружинники не мають правв туди вриватися. Потрібно мати дозвіл на проникнення до квартири від її власника. Інакше вони нестимуть ту ж саму кримінальну відповідальність за порушення права власності. Щодо так званих «наливайок», де продають безакцизний сурогат, не сплачуючи податків та отримуючи готівку, то припинити їхню діяльність у законний спосіб «Національні дружини» також не зможуть. Виявляти та встановлювати факти розливу несертифікованої продукції вони можуть, після чого мають повідомити про це працівникам Нацполіції чи ДФС. Якщо ж вони спробують фізично «прикрити» наркопритон чи «наливайку», то проти них з’являтимуться карні справи», – повідомив юрист.
Раніше «Слово і Діло» повідомляло, що в неділю в Києві відбулася присяга й марш активістів «Національних дружин». Також ми писали, що Білецький провалив обіцянку влаштувати мітинг під Адміністрацією президента з вимогою підписати закон про амністію для засуджених АТОвців.