В Україні сьогодні набув чинності закон про медичну реформу. Її підготовчий етап стартував ще минулого року, але з набуттям чинності законом почнеться повноцінна реалізація реформи первинної ланки охорони здоров'я.
У профільному міністерстві відзначили, що зараз іде підготовка до створення Національної служби здоров'я України – страховика, буде укладатиме договори з установами охорони здоров'я й закуповуватиме в них послуги з медичного обслуговування населення. Крім того, почалося перетворення медустанов на комунальні некомерційні підприємства. А з квітня 2018 роки українці вже зможуть підписувати декларації з лікарями первинної допомоги.
Відзначимо, в. о. голови МОЗ Уляна Супрун обіцяла, що зміни на первинній ланці медичної реформи стартують у 2017 році, проте через затримку ухвалення відповідних законопроектів терміни змістилися на цей рік. Що ще українські чиновники обіцяли з приводу медичної реформи – в матеріалі «Слова і Діла».
На етапі голосування законопроектів щодо медичної реформи у Верховній Раді в неї було чимало противників. Так, не голосувала за медреформу група «Відродження» (відповідну обіцянку давали нардепи Віктор Бондар та Віталій Хомутиннік). Володимир Арешонков та Ольга Богомолець із «Блоку Петра Порошенка» також виступили проти документа.
«Нам не можна допустити ухвалення «псевдореформи» МОЗ, яка зруйнує медицину, саме тому я не буду підтримувати в парламенті голосування 6327», – заявила Богомолець.
Богомолець, крім того, обіцяла зробити все, щоб закон не був ухвалений, однак коли нардеп мала можливість відстояти свою позицію в сесійній залі Ради, її не було на засіданні. Фракції «Опозиційного блоку» та «Батьківщини» при голосуванні не дали жодного голосу, як і обіцяли Юрій Бойко та Юлія Тимошенко.
Ігор Мосійчук та Андрій Лозовой заявляли, що Радикальна партія не голосуватиме за зміни в медичній сфері. «Ми твердо стоїмо на позиції захисту людей, у жодному разі не будемо голосувати ані за медичний геноцид, ані за підняття пенсійного віку, ані за продаж землі», – говорив Лозовой.
Однак нардепи свої обіцянки провалили – від РПЛ у підсумку було 13 голосів. Цікаво, що голосував «за», зокрема, Олексій Кириченко, який раніше виступав проти законопроекту.
Ще під час обговорення законопроектів Супрун заявила, що під час проведення реформи лікарні через брак коштів не закриватимуть, а перепрофілюють їх на інші установи. Згодом віце-прем'єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадій Зубко дав схожу обіцянку: «Я хотів би повідомити, що жодна медична установа в умовах такого реформування не буде закрита. Вони будуть ще більше посилені можливостями надання послуг».
Супрун також пообіцяла, що в 2019 році третинна ланка медицини (на цьому рівні діагностують складні захворювання й нетипові відхилення, проводять складні операції) буде покрита державним страхуванням.
«Ми розподілили реформу фінансування медицини на первинну (в 2017 році втілиться), вторинну (в 2018) і третинну (в 2019) ланки. І будемо щороку міняти фінансування в кожній ланці», – розповідала вона.
У жовтні минулого року в. о. міністра заявила, що Україна перейде на нову систему оплати медпослуг на всіх рівнях з 2020 року. До речі, саме в 2020 році віце-прем'єр-міністр Павло Розенко має намір завершити реформу охорони здоров'я.
Відзначимо, що в програмі діяльності Кабінету міністрів України закладені ще кілька обіцянок щодо охорони здоров'я. Так, прем'єр-міністр Володимир Гройсман зобов'язаний запустити систему контролю якості надання медичної допомоги, в тому числі із залученням професійних асоціацій, громадських організацій. Крім того, прем'єр має запровадити державне медичне страхування.
Нагадаємо, 28 грудня 2017 року президент України Петро Порошенко дав старт медичній реформі.
Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»