RAB-регулювання тарифів направлене на те, щоб залучити інвесторів у нові інфраструктурні проекти. Як правило, це проекти, пов'язані з енергетикою.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів директор спеціальних програм науково-технічного центру «Психея» Геннадій Рябцев, оцінюючи впровадження RAB-регулювання тарифів в Україні.
Як це працює RAB-регулювання?
«Наприклад, якщо компанія хоче протягнути новий трубопровід або збудувати якусь електростанцію, вона, безумовно, не має коштів для того, щоб реалізувати цей проект самотужки. Тому вона звертається до інвесторів з проханням на основі участі профінансувати цей проект», – зазначив Рябцев.
Він підкреслив, що інвестори не завжди йдуть назустріч, оскільки такі проекти тривалі, й складно гарантувати, що вкладені гроші окупляться.
«Щоб стимулювати прихід інвесторів, запроваджують таке регулювання. Воно дозволяє гарантувати компанії, яка управлятиме відповідним об'єктом, стабільне отримання прибутку протягом якогось проміжку часу», – пояснив фахівець.
Наприклад, щороку така компанія отримуватиме стабільно 12% доходу, уточнив він.
«Таким чином, він окупить кошти, вкладені в проект, протягом певного часу», - додав експерт.
На його думку, теоретично все правильно, таким чином можна залучити інвестора в складні проекти.
RAB-тарифи: чи буде вигода?
Експерт пояснив, що позитивний результат буде в тому разі, якщо частка, яку інвестор отримує, більша, ніж облікова ставка. Наприклад, зараз вона 16%.
«Коли інвестору вигідно вкладати гроші в інфраструктурний проект порівняно з вкладенням, наприклад, у депозит. Тобто якщо ставка за депозитом більша, ніж за цим проектом, то інвестору легше взяти депозит й отримувати гроші, нічого не роблячи при цьому взагалі», – підкреслив Рябцев.
Він наголосив, що RAB-регулювання вигідне й використовується, але ставка має залучати інвестора.
Стимулююче тарифоутворення: що не так?
За його словами, ставка гарантується лише для нових проектів.
«Ніде не практикується переоцінка старого та отримання гарантованого відсотка за старі активи, які були побудовані не інвесторами. Тобто, наприклад, за радянських часів були збудовані лінії електропередач, за які вже заплачено всіма нами. Логічно, що виникає питання, чому в нас пропонують встановити RAB-регулювання з однаковою ставкою для старих і нових активів», – акцентував Рябцев.
При цьому він додав, що ставка досить дивна, оскільки нижча, ніж за депозитами.
«Який сенс інвестору вкладати гроші в новий проект, якщо легше покласти гроші в банк і отримувати більший відсоток? Який сенс суспільству гарантувати власнику всіх інфраструктурних об'єктів виплати за старими об'єктами?», – зазначив фахівець.
Крім того, виходить, що компанії, які не залучатимуть кошти, не будуть зацікавлені в будь-якій модернізації старих об'єктів, уточнив експерт.
«Їм і так виплачуватимуться 12,5% щорічно й гарантовано. Який тоді стимул? Для чого? Тому все впирається в ставку. Неодноразово питалося, яку ставку прибутковості потрібно встановити для такого стимулювання, щоб це реально було стимулюючим для чогось. Зараз це не стимулююче регулювання», – резюмував Геннадій Рябцев.
Скільки виробляємо, скільки експортуємо та за скільки продаємо електроенергію населенню – в нашому матеріалі.