Запровадження другого рівня системи пенсійного страхування з умовою обов’язкової участі виключно громадян, яким на дату запровадження не виповнилося 35 років, матиме додаткові ризики функціонування системи загалом, а саме колосальний ризик націоналізації системи.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповіла голова Інституту громадянських свобод Галина Третьякова, оцінюючи пенсійну реформу.
Проблемна реформа
«Річ у тім, що важливим фактором є те, що кошти, виплати яких відкладені в часі на період, щонайменше 25 років будуть «ласим шматочком для латання дірок» у солідарній системі пенсійного забезпечення. А вона потребує постійних дотацій із державного бюджету», – зазначила Третьякова.
Досвід інших країн є тому підтвердженням, наприклад, Угорщини та Польщі, додала експерт.
«Разом із цим запровадження другого рівня у вигляді, коли його функціонування перші 25 років здійснюватиметься у формі виключно накопичень і відтермінування запуску системи виплат на 25 років, протягом яких здійснюватимуться обов’язкові накопичення, має додаткові ризики. Зокрема, для появи в другому рівні недобросовісних учасників через створення таких собі «заохочень» у вигляді запуску системи, коли виконання зобов’язань, по суті, переноситься на 25 років», – пояснила вона.
Так, за наявності відповідного вікового критерію можливі структурні недоліки системи другого рівня на етапі виплат, звернула увагу Третьякова.
На її думку, вирішення можливих проблем за таких обставин відбуватиметься на помітних сумах накопичених коштів. Це буде відчутно для стійкості системи та успішності загальної ідеї про обов'язковість «відкладання на старість».
«Натомість у разі, коли другий рівень системи пенсійного страхування запроваджується без вікових обмежень, діагностика етапу виплат відбуватиметься на невеликих сумах накопичених коштів, що сприятиме унеможливленню масових банкрутств, соціальних збурень та знизить зацікавленість для недобросовісних гравців», – уточнила фахівець.
Питання дискримінації
«З одного боку, ця норма є повністю дискримінаційною щодо решти працездатного населення України, тому що саме категорія населення віком 35+, а особливо 45+, є найбільш вмотивованою створювати пенсійні накопичення», – наголосила експерт.
З іншого боку, менша вартість робочої сили віком 35+ створить дискримінацію для молоді, підкреслила вона.
Вплив запуску другого рівня на розвиток третього
За її словами, паралельно з накопиченими коштами в накопичувальній системі забезпечення людина зможе за рахунок власних накопичень збільшити розмір додаткової пенсії.
«Відповідно, зможе підняти коефіцієнт заміщення, як це має місце в передових країнах Європи, де такий коефіцієнт заміщення становить 0,5-0,6 і навіть більше, але саме за рахунок 3 складових: солідарної системи, обов’язкового персоніфікованого накопичення та добровільного пенсійного страхування в недержавних пенсійних фондах і страхових компаніях», – констатувала вона.
Запобігання корупційним чинникам
Підсумовуючи, фахівець зазначила, що варто враховувати високу корупційну складову в нашій країні.
«Отже, через відсутність належних законодавчих норм про кримінальну відповідальність посадових осіб та власників фінансових компаній за фінансові злочини, такі як розкрадання, фінансові маніпуляції, непрофесійне управління, не можна не враховувати, що такі порушення матимуть місце. Знову ж таки, в значно більших масштабах за умови залучення лише генерації, молодшої за 35 років, оскільки періоди виплат і надходжень рознесені в часі», – резюмувала Галина Третьякова.
Як відомо, З 1 січня 2019 року в Україні хочуть запровадити другий рівень пенсійної реформи – створювати особисті накопичувальні рахунки для тих, хто на цей час буде молодшим за 35 років.
За даними «Слова і Діла», міністр соціальної політики Андрій Рева обіцяє, що загальний пенсійний вік ані уряд, ані депутати не змінюватимуть.
Детальніше про недоліки та переваги пенсійної реформи – за посиланням.