НАЗК фактично перевіряє декларації руками замість того, щоб запустити автоматичну систему, як це передбачено міжнародними зобов’язаннями України. Власне, через це ми й не отримали транш на 600 мільйонів євро макродопомоги від ЄС.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив директор Фундації DEJURE, член ради «Реанімаційного пакета реформ» Михайло Жернаков, оцінюючи заяву директора НАБУ про те, що е-декларування доходів чиновників під загрозою зриву.
«НАЗК не виконало вимогу щодо автоматичного запуску верифікації. Цю систему для НАЗК розробили й подали наші міжнародні партнери. Проте в НАЗК чомусь вирішили, що це не потрібно. Зокрема, цю систему не застосовували через позицію керівництва НАЗК», – констатував Жернаков.
За його словами, тоді знайшли відмазку, питання було не в технічній площині, оскільки міжнародні донори фактично заплатили за все й система була готовою.
«У НАЗК відмовлялися й робили все, щоб цю систему не запустити. Тепер система не працює, а вона могла б показати ті проблеми, що можуть бути в деклараціях», – підкреслив експерт.
Він уточнив, що декларації перевіряють у ручному режимі, а з 1,5 мільйона за два роки перевірили близько 200 декларацій.
При цьому ніхто не забув, чим це все супроводжувалося, наприклад, виступ Ганни Соломатіної, нагадав експерт.
«Тобто зрозуміло, якою була якість перевірок. До слова, що стосується суддів, то кандидатуру на посаду судді ВС Валентини Сімоненко, яка до того ж отримала індивідуальний податковий номер у 2015 році в окупованому Севастополі й співпрацювала з окупаційною владою, 10 місяців не можуть перевірити, тому що, однозначно, будуть виявлені порушення, а іншу кандидатку до Конституційного суду перевірили за два дні», – зазначив фахівець.
Експерт додав, що відбувалися маніпуляції, а рівного підходу немає.
«Тому е-декларування доходів не те щоб під загрозою зриву, воно під загрозою того, що не буде результату взагалі. Якщо перевіряти по 100 декларацій на рік з 1,5 мільйона, то можна собі уявити, скільки років це забере», – підкреслив він.
На його думку, зміна керівництва НАЗК можлива, але залежить від парламентарів та волі керівництва держави, але зараз у цьому ніхто не зацікавлений, тим більше, що набрали членів Агентства, яких узагалі ніхто не знає.
«Якби політики були зацікавлені в змінах, вони б не дообирали членів НАЗК. Можна, звісно, внести закон, але сумнівно, що він має шанс бути ухваленим. Хоча варто хоча б пробувати, тому що така дивна робота НАЗК є прямим наслідком того, що керівництво абсолютно заангажоване», – резюмував Михайло Жернаков.
Раніше «Слово і Діло» відстежило хронологію основних протиріч між НАБУ, НАЗК та прокуратурою, а також найгучніших корупційних справ.
Що заважає НАЗК, НАБУ та САП ефективно працювати, читайте в нашому авторському матеріалі.