На відміну від Польщі, ситуація з Угорщиною інша. В Польщі та Україні є певні сили, які грають на націоналістичних настроях, але їх насправді не так уже й багато.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політолог Михайло Дяденко, оцінюючи українсько-угорські відносини та претензії Угорщини до освітнього закону.
«Якщо порівнювати з Польщею, то слід врахувати, що на рівні керівництва країн, культурної та гуманітарної еліти є розуміння, що цей конфлікт надуманий, а шлях до його вирішення визначений. Це місце роботи істориків, а не політиків. Ну а в ситуації з Угорщиною навряд чи ситуація переросте в якесь серйозне загострення. Немає передумов для глобального конфлікту», – зазначив Дяденко.
За його словами, ситуація з угорцями відрізняється тим, що є цілі населені пункти, громади, які, на жаль, не інтегровані в українське культурне співтовариство.
«Вони не знають, наприклад, мови, не готові вчитися в наших вишах, більш інтегровані в Угорщину. Це викликає певні побоювання», – підкреслив експерт.
Однак, на його думку, ніхто не зацікавлений у серйозному загостренні та глобальному конфлікті.
«Це не потрібно ані Угорщині, ані Україні, оскільки ЄС і НАТО абсолютно не сприйматимуть такі конфлікти. Всі це розуміють. Тому за необхідності більш вагомі гравці стримають запал угорського керівництва», – додав політолог.
На його переконання, зі свого боку нам варто шукати компроміси.
«Потрібно шукати компроміси, які знімуть надуману стурбованість щодо захисту прав угорської меншини. Однак позиція України щодо безумовного вивчення української мови має залишатися твердою. Тут немає місця для компромісів. Може йтися про розширення вивчення угорської мови, але державна мова є аксіомою для будь-якої країни світу», – резюмував Михайло Дяденко.
Раніше голова МЗС Угорщини Петер Сіярто закликав ОБСЄ направити постійну місію спостерігачів на Закарпаття. Тим часом МЗС України відновило представництво в Ужгороді.
Скільки дітей в Україні навчаються мовами національних меншин – на нашій інфографіці.