Зміни до закону про освіту, скоріш за все, стосуються хоч якоїсь форми компромісу щодо мов національних меншин, але слід уважно стежити, що це будуть за зміни.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики, політолог Руслан Бортник, оцінюючи інформацію про те, що Кабмін вніс на розгляд ВР законопроект про внесення змін до закону про освіту.
«Поки що заяви Угорщини та Румунії говорять про те, що компроміси між нами й цими країнами не знайдені в частині меншин. Ймовірно, перш за все зміни стосуватимуться терміну перехідного періоду, який обіцяють встановити до 2023 року. Це може бути проголосоване в парламенті, але нічого нам не дасть, оскільки Угорщина не згодна й вимагає змін по суті закону», – зазначив Бортник.
Він уточнив, що Угорщину не влаштовують зміни лише за формою закону й набуття ним чинності.
«Може бути узгоджений кризовий період», – припустив експерт.
На його думку, в цій ситуації для України найкраще було б залишити ті норми, які діють на сьогодні.
«Так, зараз вони використовують нашу слабкість, але Угорщина та Румунія не протестували проти чинного протягом 2016-2017 років законодавства», – підкреслив політолог.
В принципі, наявне законодавство не може призвести до звуження прав і свобод людини, додав він.
«Тому просто краще провести реформу освіти, але не запроваджувати нові норми, які стосуються мов національних меншин. Варто, напевно, залишити наявні норми», – резюмував Руслан Бортник.
Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич зазначає, що позиція Угорщини про необхідність збереження моделі вивчення всіх предметів угорською мовою до кінця навчального процесу в школах України є неприйнятною. Досьє міністра – за посиланням.
Скільки дітей в Україні навчаються мовами національних меншин – на нашій інфографіці.