Останні кілька днів у Верховній Раді України вийшли по-справжньому спекотними, а подій вистачило б на кілька пленарних тижнів. Народні депутати працювали по максимуму: нарешті вирішили низку кадрових питань і позбавили свого колегу недоторканності. «Слово і Діло» розбиралося, що із запланованого встигли ухвалити нардепи та як працював парламент.
У понеділок після Погоджувальної ради регламентний комітет розглядав подання на позбавлення недоторканності та арешт нардепа з «Опозиційного блоку» Євгена Бакуліна. Комітет рекомендував Раді проголосувати за постанову, а спікер Андрій Парубій вирішив розглянути це питання в четвер уранці. «Якщо народний депутат Бакулін не винен у скоєнні інкримінованих йому злочинів, нехай доводить свою правоту, як і інші громадяни, в суді. Я переконаний, що ми, як завжди, будемо згуртовані навколо головного принципу, що закон один для всіх», – сказав Парубій.
На пленарному засіданні у вівторок парламентарі вчергове провалили голосування за порядок денний сесії. Згідно з планом роботи на день, 13 березня мали розглянути, зокрема, блок питань правоохоронної діяльності та інтелектуальної власності. У планах були також важливі законопроекти про Державне бюро розслідувань, які в підсумку нардепи відправили на доопрацювання до профільного комітету. На ранковому засіданні схвалили мораторій (до 1 січня 2019 року) на банкрутство державної компанії «Чорноморнафтогаз», а також внесли зміни до закону «Про реабілітацію інвалідів України «Щодо встановлення групи інвалідності учасникам антитерористичної операції».
«Тепер тим, хто втратив кінцівки, група інвалідності встановлюється один раз, і підтверджувати її знову не потрібно. Ну й тим, хто втратив кінцівки в зоні проведення бойових дій, група встановлюється на ступінь вище», – прокоментувала законопроект нардеп Вікторія Сюмар.
Після обіду розглядалися питання реабілітації жертв політичних репресій, Рада схвалила закон про вдосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років. Документ передбачає створення Національної комісії з реабілітації при Українському інституті національної пам'яті. Крім того, ухвалили низку постанов про перейменування населених пунктів.
У вівторок у кулуарах Ради обговорювався законопроект про національну безпеку. Депутат від «Народного фронту» Андрій Тетерук повідомив, що комітет почне його розгляд у середу. «Щойно ми проголосуємо цей законопроект у першому читанні, у нас будуть два тижні, визначені регламентом, для того, щоб депутати сформували свої позиції й подали їх як поправки», – додав він.
«Опозиційний блок» вимагав негайно розглянути постанову про звільнення в. о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун, яке вони внесли в понеділок. Таку ж вимогу в середу з трибуни Ради озвучив Олег Ляшко. Лідер «радикалів» закликав прем'єр-міністра Володимира Гройсмана внести відповідне подання.
14 березня, крім традиційних для середи питань ратифікації, в порядку денному був також законопроект про дисциплінарний статут Національної поліції: нардепи на засіданні розглянули половину правок до нього, а в другому читанні він був ухвалений уже наступного дня. Був схвалений також закон про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту дітей від сексуальних зловживань та сексуальної експлуатації. «Зокрема, закон встановлює в Кримінальному кодексі чіткий мінімальний вік статевого повноліття – 16 років. Також значно посилюється відповідальність осіб за посягання на статеву свободу та недоторканність, честь і гідність дітей», – повідомив Микола Паламарчук із «Блоку Петра Порошенка». До кінця ранкового засідання депутати розійшлися й для ухвалення законопроектів щодо ратифікації голосів не вистачило.
Однак у середу почала розгортатися інша цікава історія: генеральний прокурор Юрій Луценко анонсував подання на нардепа Надію Савченко. Нагадаємо, Савченко викликали на допит до Служби безпеки України в справі Володимира Рубана, проте вона поїхала з країни. Крім Савченко, за словами генпрокурора, на фінальній стадії підготовки перебувають подання ще на двох депутатів.
Як і обіцяв Тетерук, 14 березня комітет розглянув законопроект про нацбезпеку. Члени комітету рекомендували Раді ухвалити документ за основу, але до голосування доопрацювати деякі моменти. Голова комітету Сергій Пашинський повідомив, що законопроект буде винесений на голосування у вівторок або четвер.
Вранці 15 березня до парламенту прийшов Юрій Луценко, щоб оголосити подання на Бакуліна. Згоду на притягнення до кримінальної відповідальності члена «Опоблоку» дали 274 депутати, на його затримання – 252, на арешт – 240 нардепів.
Під час своєї доповіді генпрокурор зробив гучну заяву: Савченко готувала теракт у парламенті. «Слідство має неспростовні докази, що Савченко особисто планувала й давала вказівки, як провести теракт тут, у залі ВР, мінометами обрушивши купол ВР і добиваючи нардепів автоматами», – заявив Луценко. Того ж дня до Ради внесли подання на позбавлення недоторканності та арешт Савченко.
«Інше питання – СБУ та ГПУ готують подання на Савченко за підготовку терактів. Ми з вами на власні очі бачили зброю, яку провозив її близький друг Рубан. Ми з вами знаємо, що це була не перша партія. Все інше, я думаю, буде в сесійній залі, коли генпрокурор озвучить подання на Савченко, та на регламентному комітеті. Ви самі все проаналізуєте. У мене немає сумнівів, що ця особа готувала теракти», – заявив Пашинський, якого Савченко, до речі, звинуватила в тому, що він привіз снайперів на Майдан (щоправда, сплутала його з Парубієм).
У БПП повідомили, що подання на Савченко можуть розглянути вже наступного четверга. Сама Савченко 15 березня встигла побувати і на допиті в СБУ, і в сесійній залі Ради, звідки її вивели депутати «Народного фронту».
Вчора парламентарі також взялися за вирішення кадрових питань, які відкладали останні місяці. Зі звітом прийшла голова Національного банку України Валерія Гонтарева. Її звільнення підтримали 342 народних депутати. «Всі українці можуть переконатися, що за 10 місяців відпустки Гонтарева прекрасно виглядає. На жаль, не так прекрасно виглядає гривня, за стабільність якої вона мала честь відповідати й із цим не впоралася. На момент її призначення курс гривні до долара був 11,8. Сьогодні, коли вона звітує про свої успіхи, курс гривні до долара перевалює за 26», – звично розкритикував Гонтареву лідер Радикальної партії Олег Ляшко.
Призначення нового голови регулятора відкладати не стали: за кандидатуру Якова Смолія проголосували 247 парламентарів. «Яків Смолій користується беззаперечним авторитетом у банківському середовищі та бізнес-колах. Запропонований главою держави кандидат повністю відповідає вимогам, встановленим законом про Національний банк», – підкреслила Ірина Луценко.
Ляшко її ентузіазм не підтримав: «Пан Смолій – це та сама Гонтарева, лише в штанях. Тому що вони не збираються змінювати політику Нацбанку».
Майже всі вечірнє засідання Рада витратила на призначення уповноваженого з прав людини та голови Рахункової палати. Кандидатів у омбудсмени було три –Сергій Алексєєв (пізніше відмовився), Людмила Денісова та Андрій Мамалига. Після рейтингового голосування єдиним претендентом залишилася Денісова. Серед пріоритетів своєї роботи вона назвала звільнення полонених і захист прав журналістів. «Я докладу максимум зусиль до захисту прав українців, представників кримськотатарського народу і всіх, хто потребує захисту. Не залишимо без уваги внутрішньо переміщених осіб. В Україні не має існувати дискримінації за будь-якою ознакою», – зазначила Денісова. Її призначення підтримали 280 народних обранців.
Пізніше Рада звільнила членів Рахункової палати та призначила її головою Валерія Пацкана. «На жаль, усі ми розуміємо, що керівництво цього органу не буде перебувати в руках опозиції, як це мало бути в нормальній державі», – заявив нардеп від «Опоблоку» Микола Скорик.
Таким чином, більшість кадрових питань були вирішені. Сьогодні вранці в парламенті були присутні члени Кабінету міністрів. Зокрема, міністр соціальної політики Андрій Рева звітував про рішення щодо реалізації програм соціального захисту людей з інвалідністю. Мине небагато часу й сесійна зала Ради почне порожніти, п'ятниця – не дуже плідний день для народних обранців.
Нагадаємо, 16 березня вулиці в урядовому кварталі Києва патрулюють правоохоронці, озброєні автоматами.
Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»