Наприкінці минулого тижня в кількох офісах «Нової пошти» Генеральна прокуратура України провела обшуки. У відомстві заявили, що обшуки провели в рамках кримінального провадження за фактами зловживання службовим становищем посадовими особами компанії.
Генпрокурор Юрій Луценко повідомив, що під час роботи відділень «Нової пошти» були виявлені численні порушення, зокрема пересилання наркотичних речовин і безакцизних алкогольних товарів.
У соціальних мережах на ситуацію відреагували по-різному: хтось згадував, що «Нова пошта» допомагала волонтерам із доставкою гуманітарної допомоги на Донбас, хтось вважає обшуки тиском на бізнес, хтось заявив, що ситуація цілком нормальна.
У підсумку на обшуки в «Новій пошті» відреагував прем'єр-міністр Володимир Гройсман: «Я буду захищати легальний бізнес і нам потрібно розібратися, що відбувається. Щоб силовики не використали владні повноваження. Тому я доручаю Міністерству юстиції спільно з бізнес-омбудсменом та урядовим офісом інвестицій проаналізувати цю ситуацію».
Прем'єр загалом щільно взявся за захист бізнесу й навіть очолив відповідну комісію для реалізації закону про заборону «маски-шоу». «Слово і Діло» аналізувало, що Гройсман та інші політики обіцяли зробити для захисту бізнесу.
Згідно з програмою діяльності уряду, Гройсман зобов'язаний поліпшити умови ведення бізнесу, зокрема скоротити дозвільні процедури та забезпечити захист права приватної власності. Крім того, прем'єр має зменшити регуляторний тиск на бізнес, що він уже зробив. У грудні минулого року уряд скасував 300 регуляторних актів у рамках дерегуляції та поліпшення держнагляду й контролю бізнесу.
Наприкінці січня Гройсман заявив, що доб'ється скасування обов'язкового використання бізнесом касових апаратів. «Зруйнувати монополії касових апаратів. Сьогодні є достатньо гаджетів, які можна використовувати для обліку продажів, а не змушувати людей платити непомірні кошти», – зазначив він.
Міністр юстиції Павло Петренко ще в 2015 році обіцяв ініціювати створення онлайн-системи обміну інформацією про реєстрацію бізнесу між державними органами. Ця ініціатива не вимагала змін до законодавства, тому вже в жовтні набули чинності два накази, які затверджують порядок інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та інформаційними системами Пенсійного фонду України і Фіскальної служби. Завдяки цим документам в Україні запрацювала спрощена система реєстрації бізнесу.
Амбітні плани в Петренка на цей рік: за його словами, система реєстрів нерухомості та бізнесу буде переведена на блокчейн. «Було досить багато хакерських атак, зокрема з боку Росії, але наші реєстри повністю захищені, жодна успішна хакерська атака не була зафіксована. Ба більше, з наступного року систему реєстрів нерухомості й бізнесу переведуть на блокчейн – передову технологію захисту баз даних у світі», – повідомив міністр у грудні.
Знизити податкове навантаження на малий і середній бізнес у своїй передвиборчій програмі обіцяв народний депутат Сергій Матвієнков. А Юрій Левченко перед виборами обіцяв забезпечити пільгові кредити на відкриття малого бізнесу.
Малий бізнес збирався підтримувати також Віктор Галасюк та Радикальна партія. У травні 2015 року Галасюк обіцяв разом із колегами розробити законопроекти для створення в Україні Агенції підтримки малого бізнесу, але до осені в парламенті подібних ініціатив не зареєстрував.
Нардеп Артур Палатний минулого року обіцяв підтримати законопроект про зменшення тиску на бізнес. «Ми маємо дійсно дати бізнесу дихати вільно, працювати чесно й не боятися окремих корумпованих чиновників, які зловживаючи владою, намагаються збагатитися за рахунок бізнесменів», – зазначив нардеп. У листопаді він проголосував за проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального судочинства та інших осіб правоохоронними органами при провадженні досудового розслідування».
Допомогти розвитку бізнесу в своїх передвиборних програмах обіцяли мери українських міст. У Чернігові Владислав Атрошенко обіцяв знизити місцеві тарифи та збори для роботи бізнесу. Поки міськрада лише встановила пільги зі сплати земельного податку для бізнесу.
В Івано-Франківську Руслан Марцінків планує створити інвестиційний офіс, де кожен інвестор матиме персонального муніципального менеджера для вирішення всіх питань. Однак точні терміни створення офісу невідомі.
Раніше «Слово і Діло» розбиралось, як голови обладміністрацій розвивають бізнес в областях.
Крім того, ми зібрали обіцянки українських політиків щодо податкової реформи.
Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»