Сейм Латвії в третьому, остаточному читанні прийняв поправки до закону про освіту, що передбачають поступовий перехід шкіл національних меншин на навчання державною мовою.
Про це повідомляє Delfi, пише «Слово і Діло».
Поправки підтримали 58 депутатів, 18 - проголосували проти.
Підготовлений Міністерством освіти і науки Латвії проект поправок передбачає проведення реформи в навчальних закладах нацменшин у 2021/2022 навчальному році, встановивши, що дошкільне навчання є білінгвальним.
У початковій школі (1-6-ті класи) навчання здійснюється за трьома моделями (при цьому 50% предметів викладається на латиській мові), на завершальному етапі основної освіти (7-9-ті класи) 80% навчального процесу забезпечується державною мовою. У середній школі (10-12-ті класи) - навчання відбувається тільки на латиській мові, за винятком предметів, пов'язаних із рідною мовою (рідна мова та література).
Перехід до цього буде забезпечений поступово. У 2019/2020 навчальному році 80% навчання державною мовою в основній школі необхідно буде забезпечити тільки в 7-х класах, в 2020/2021 навчальному році - в 7-х і 8-х класах, а в 2021/2022 навчальному році - вже на всьому заключному етапі основної школи. У середній школі в 2020/2021 навчальному році повністю державною мовою навчатимуться учні 10-11-х класів, через рік - всіх класів.
У 2018-2020 році на підтримку та додаткове навчання педагогів в Латвії виділено 3,6 млн євро. З фондів Євросоюзу планується отримати близько 3,3 млн євро на навчання 8000 педагогів, які працюють в навчальних закладах нацменшин.
Раніше повідомлялося, що міністр освіти Лілія Гриневич має намір запозичити досвід Латвії в реформі освіти.