В принципі, на споживчих ринках монополій немає. Для того, щоб купити м'ясо, крупи, молоко, можна звертатися до будь-яких мереж та до різних виробників.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів фінансист, експерт з економічних питань Андрій Блінов, оцінюючи проблему монополій на українських ринках.
«Щодо споживчого ринку, то в нас є прямі ярмарки, маленькі магазини біля будинку, великі мережеві супермаркети, базари. Якби там десь була монополія, то це б виправлялося. Там неможливо досягти змови. Звичайно, люди, які купують молоко, скажуть, що в закупівельників є така змова, але насправді цього складніше досягнути, ніж на інших ринках», – зазначив Блінов.
Однак, уточнив він, є інші ринки, де вкрай великий рівень монополізації.
Один із класичних монополізованих ринків – теплової енергетики, констатував економіст.
«Щодо нього АМКУ не визнає й не помічає, що там є монополії. Однак насправді на таких ринках є монополії та олігополії. Там є питання регулювання тарифів на газ, і АМКУ є чим зайнятися», – додав він.
За його словами, ще один момент пов'язаний із пальним.
«Цього року вперше, вже відчувши, що для населення та вартості продуктів це небезпечно, український уряд припинив підвищення акцизів на низку продуктів. Там не лише пальне. До цієї категорії потрапив алкоголь», – підкреслив експерт.
На його думку, ситуація з пальним найкритичніша.
«Опосередковано вартість пального вкладається потім у вартість продукції. Адже майже все доставляється машинами, які працюють на пальному. Там за різними товарними групами від 2% до 7% складова саме пального у фінальному кошторисі. Тобто в тій ціні, яку ми бачимо на полицях магазину», – пояснив він.
В принципі, значною мірою питання вартості того ж бензину залежить від акцизної політики уряду, додав експерт.
Фінансист наголосив, що на сьогодні до половини вартості пального, а саме бензину, становить податок.
«В принципі, таку політику сповідують дуже багато інших країн. Майже у всіх сусідів, за винятком РФ та Білорусі, це навіть більше у валютному еквіваленті. Однак держава має чітко розуміти та співставляти рівень добробуту населення й вартість пального», – уточнив він.
За його словами, сьогодні соціальна напруга, питання фінальної вартості продукції знімається тим, що замінюють автомобілі зі звичайним пальним на зріджений газ, який удвічі дешевший.
«Таким чином намагаються заощадити на витратах на транспортування товару. Але все ж таки це не вирішення проблеми. Попит на дизпаливо та бензин залишається великим», – резюмував Андрій Блінов.
Раніше аналітики «Слова і Діла» вирішили простежити, чи є взаємозв'язок між подорожчанням пального й підвищенням вартості основних продуктів харчування.
Хто з політиків обіцяв утримати ціни на продукти – в нашому огляді.