По-перше, закон є нелогічним. Внесли закон про запобігання корупції, який стосується можливості людей, які виконують державні функції або місцевого самоврядування. В зв'язку з тим, що вони мають такі повноваження, є ризик того, що можуть вчинятися корупційні дії.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповіла керівник проектів із питань конституційного права Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко, оцінюючи заклик єврокомісара скасувати електронне декларування для антикорупціонерів.
«Зважаючи на повноваження держслужбовців, для посадових держосіб серед багатьох заходів одним із головних було е-декларування, щоб можна було виявити невідповідність із доходами й зарплатами, тому що всі знають, що якщо особа перебуває на держслужбі, то є обмеження щодо підприємницької діяльності. Безглуздо було вносити до цього списку активістів», – зазначила Кириченко.
По-перше, не визначили, хто є активістами, уточнила вона.
«Одна річ, коли це державний посадовець. Були спроби прописати, хто належить до активістів, але стало ще більш незрозуміло», – уточнила експерт.
На її думку, немає легітимної мети й жодної логіки в тому, щоб включати людей, які не виконують державних функцій до закону про запобігання корупції, суть якого у виявленні розкрадання коштів із державного бюджету чи отримання якогось зиску від обійманої посади.
«Тому тут зрозумілий критичний висновок Венеційської комісії. Навіть для неї ця критична позиція мала досить жорсткий вигляд, що їй не властиво», – акцентувала Кириченко.
«Було очевидно, що це емоційна помста нардепів активістам, які домоглися декларування посадових осіб. Але це все було зроблено не в правовий спосіб», – підкреслила вона.
Закон неконституційний і порушує право на свободу об’єднань, констатувала фазівець.
«Закон є дискреційним за видом діяльності ГО. Ми не можемо виходячи з певного виду діяльності встановити для громадських організацій додаткові функції, які обтяжують їх. Можна запроваджувати додаткову звітність для всіх суб’єктів такої форми організації. Але ось ви ГО, яке займається антикорупційною діяльністю, тому маєте виконувати ще певний перелік – це вже дискримінація за видом діяльності», – пояснила експерт.
Крім того, незрозуміло, кому потрібно декларуватись, уточнила вона.
«Це порушення принципу юридичної визначеності, який є важливим, якщо наступає відповідальність», – додала фахівець.
За її словами, передбачили, що в такому разі для активістів наступає адміністративна, а потім кримінальна відповідальність.
«Тобто суть дії принципу в тому, що, наприклад, коли ми читаємо закон і не розуміємо, що мав на увазі законодавець, держава має можливість тлумачити ці закони й так само дискримінаційно до певних людей їх застосовувати, аж до кримінальної відповідальності. Тому це абсолютно неправовий і неконституційний закон», – наголосила експерт.
«У підсумку зараз, наприклад, більшість місцевих ГО можуть і не знати, що вони підпадають під таке декларування, але на рівні місцевої влади через Нацполіцію вони вже можуть нести адміністративну чи кримінальну відповідальність, якщо комусь так захочеться. Наприклад, якщо ці ГО діяли проти влади», – резюмувала Юлія Кириченко.
Раніше повідомлялося, скільки держслужбовців подали е-декларації.
Також «Слово і Діло» оприлюднило список найбільш абсурдних предметів розкоші, задекларованих депутатами.